Про це повідомив у Facebook депутат Київради від “Євросолідарності” Леонід Ємець.
Про причини смерті видатного науковця інформації поки що немає.
Колишня міністерка освіти, а нині заступниця ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич зазначає, Віктор Огнев‘юка був другом, вчителем, Українце великої душі та інтелекту.
Для нас усіх, хто знав його, неможливо усвідомити цю непоправну страшну втрату. Від початку широкомасштабної війни філософ, вчений пішов до територіальної оборони, щоб захищати Київ. Мав багато ідей і планів для розвитку Університету і системи освіти України. Був справжнім Лідером, умів надихати і вести за собою, не терпів нечесності і зловживань, присвятив своє життя служінню людям, Університету, освіті, Україні. Глибоко співчуваю родині. Вся академічна спільнота Київського університету імені Бориса Грінченка – у скорботі“, – зазначила вона.
Віктор Огнев’юк народився у Вінничинні 10 квітня 1959, здобув кваліфікацію вчителя історії та суспільствознавства.
Працював директором Шпитківської середньої школи, а згодом завідувачем райвідділу освіти Києво-Святошинського району Київської області.
З 2000 по 2006 рік працював заступником міністра освіти та науки України, у 2007 став ректором Київського університету імені Бориса Грінченка.
Віктор Огнев’юк видав понад 70 наукових праць, у тому числі двох підручників із грифом МОН України для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Він також ввів у наукове звернення та теоретично обґрунтував нові поняття “освітологія” та “homo educatus”.
За 15 років ректорства Огнев’юка університет помітно виріс у рейтингах за багатьма критеріями: збільшилась кількість абітурієнтів та студентів, додали нові спеціальності.
Найголовнішим здобутком ректора вважається боротьба з корупцією.
“Україна – у цьому слові для мене все”, – ця цитата Бориса Грінченка стала життєвим девізом Віктора Олександровича.
24 лютого Огнев’юк записався до лав територіальної оборони.
Читайте також: Пішов з життя мер Обухова Олександр Левченко
Нагадаємо, на фронті загинув випускник Шевченка, який у 18 років вийшов з іловайського оточення.