Як йдеться у роз’ясненні Мінекономіки, роботодавці не мають правових підстав примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусу і притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову це робити.
Відповідно до статті 284 Цивільного кодексу України надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
Також у відомстві додають, що, відповідно до українського законодавства, для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого пацієнта.
Основні тези з роз’яснення:
- повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення (ст 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб») ;
- вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації (Резолюція 2361 (2021) Парламентської асамблеї Ради Європи);
- будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема, від стану здоров’я, не допускається ( Кодекс законів про працю України);
- громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Трудовий договір може бути розірвано:
- з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП).
- таке звільнення може бути проведено лише на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я.
До слова, у відділенні для ковіду Білої Церкви майже половина хворих – з “Дельтою”.