Про 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ, який наразі перебуває на одному із самих важких напрямків – біля Бахмуту, розповіли у 241 бригаді територіальної оборони міста Києва.
Тероборонівці починали з укріплення підступів столиці, коли вгризались в мерзлу землю лісових урочищ Києва.
“Ми прийшли вмерти, але зупинити ворога”, – так казали бійці, що долучились до Сили територіальної оборони ЗСУ в перші дні великої війни. Всі були свідомі, що мають встояти, битись до останнього. Вивезли родини та повернулись на редути. В кросівках та цивільних пуховиках, байдуже. Головне – зі зброю.
“Рік вже наші хдопці та дівчата тримаються, тренуються, воюють. Із напівцивільної організації, погано вдягнених, дезорієнтованих людей, вони стали злагодженим бойовим підрозділом. Після оборони Києва, наш 206 батальйон ТРО ЗСУ в повному складі відбув на південь, де бійці півроку гідно боронили ввірені рубежі та контратакували ворога в степах Миколаївщини та Херсонщини. Наступною в географії наших побратимів стала Слобожанщина, де ворог бив прицільно, але й вони нівроку – гатили орків завзято та від щирого серця”, – розповідають захисники.
Сьогодні 206 батальйон воює, втрачає найкращих воїнів, але мужньо тримається, бо Бахмут це не просто місто, а символ нескореності та завзятості українських воїнів. Бійці говорять, що ворог дорого заплатить за всі поневіряння та вбивства, побратими та посестри в жодному разі не відступлять та будуть битися до кінця.