Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів назвав остаточне прийняття Закону рішенням, яке спрямовує нашу країну від пострадянського минулого у європейське майбутнє. «Що далі на Захід, то далі від орків!», – прокоментував Міністр. Він підкреслив, що «якщо ми хочемо стати повноправним членом Європейського Союзу, то повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи».
А Олег Бондаренко, голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування написав на Фейсбуці: «Неймовірно напружений день, візую тексти законопроєктів, а пальці скрючені ще».
За Закон 2207-1д «схрестив пальці» не лише Олег Бондаренко. Його чекали і підтримали громадські організації, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Представництво Європейського Союзу в Україні, Асоціація міст України, Конгрес місцевих та регіональних влад, а також бізнес-асоціації. Це був глобальний процес, у консультаціях та підготовці законопроєкту до другого читання були задіяні науковці та кращі українські та міжнародні експерти європейських проєктів, зокрема APENA3, APENA2 та Команди підтримки реформ при Міндовкіллі.
«Реформа стартує на 31-му році незалежності України, але краще пізно, ніж ніколи, – сказала Великому Києву Юлія Мельник, виконавча директорка Громадської організації «Еколтава». – Всі минулі роки Україна поступово перетворювалася на смітник, люди втомилися жити біля звалищ. Більшість людей, які живуть в селах поруч із сміттєзвалищами, навіть не мають доступу до питної води, вони не можуть продати свої будинки, бо ніхто не мріє жити в такому місці. Ми добре знаємо це, бо проводили велике дослідження «Мій сусід – сміттєзвалище». Ми, як і увесь громадський сектор, чекали на прийняття Закону Про управління відходами і ми будемо пильно стежити, щоб під рамковий закон були якісно прописані галузеві закони та підзаконні акти, які і складуть цілісний механізм реформи.»
Проєкт Закону Про управління відходами розроблявся і допрацьовувався надзвичайно складно, під різними приводами його не раз намагалися «збити». Зволікання, затягування, спроби дискредитувати законопроєкт призвели до того, що від ухвалення його Парламентом у першому читанні до остаточного ухвалення у другому минуло майже два роки.
Цей закон є рамковим, тобто, він встановлює рамки, дає підгрунтя для розбудови галузі та ухвалення багатьох галузевих законопроєктів, які неможливо прийняти без надійного фундаменту.
До початку російського повномасштабного вторгнення в Україні перероблялося лише 6% побутових відходів, тоді як у країнах Європи – мінімум 40%. Страшно уявити статистику за 2022 рік, адже частина переробних підприємств зруйнована, логістичні зв’язки порушено, а кількість сміття зросла в рази, додалися відходи руйнації унаслідок військової агресії. Закон 2207-1д також допоможе урегулювати поводження із відходами, що утворилися унаслідок бойових дій.
На жаль, ми досі є найбруднішою країною Європи, понад 90% сміття ми захоронюємо в землю на 6000 полігонів та звалищ загальною площею 9 тис. га. Так, за 2021 рік в країні утворилося понад 51 млн кубометрів побутових відходів! Ми єдина країна Європи, де немає жодного полігону європейського зразка, жодного сучасного великого сміттєпереробного заводу, немає технологій переробки, відсутній роздільний збір відходів, не працює розширена відповідальність виробника, коли не покупець, а виробник продукції відповідає за неї і після того, як її життєвий цикл завершився.
Зараз вже стало абсолютно зрозуміло, що за одну лише звитягу та мужність ми не отримаємо членство у ЄС, адже це, перш за все, економічний союз і Європа чекає від нас реформ. Зволікати далі нікуди, особливо після того, як 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні офіційний статус кандидата на вступ до Європейського союзу. А закон 2207-1д є важливим євроінтеграційним документом, його ухвалення, це початок руху до Європи і до європейської моделі управління відходами.