Про життєдіяльність видр у зимову пору розповідають працівники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
В основному видра харчується рибою, проте коли лід вкриває практично всі водойми, доступ до такої здобичі вкрай обмежений. У такому разі видра частенько змушена ловити водяних полівок.
Також під час морозів видра не може потрапити до теплих бобрових нір, пірнувши у воду. Тому вона залазить у нору через ось таку невелику теплову віддушину. У цій норі видра ночувала минулої ночі: у нору йде злегка притрушений снігом вхідний слід, а виходить свіжий – вихідний.
Після ночівлі у земляній норі потрібно обов’язково поковзатись і покачатись, щоб почистити хутро.
Кожен рух видри лишає слід на снігу, але якщо придивитись уважніше, можна навіть визначити, яку жертву зловила видра.
Тут вона впіймала велику водяну полівку: чітко помітний сухий слід від голови жертви й трішки крові. Видра поспішає сховатись у теплу боброву нору, аби спокійно з’їсти здобич і не ділитись нею з лисицями чи єнотами. А якби видра вполювала рибу, то на сліду було б багато крапель води і бруду.
На цьому фото зображені сліди тих самих єнотів – найбільш чисельних навколоводних звірів Чорнобильського заповідника після видри.
А тут видра перебувала ще кілька днів тому, коли була відлига.
До речі, нещодавно на території заповідника помітили коней Пржевальського, які спокійно розгулювали серед засніжених дерев на вкритих снігом галявинах. Подивитись на цей символ регенерації Чорнобиля можна ось тут.
Читайте також: До зони відчуження повернулись лебеді – захоплюючі фото