“Хоч чергові парламентські вибори мали б відбутися 29 жовтня 2023 року, однак їх проведення відповідно до чинного законодавства стане можливим лише після завершення дії воєнного стану”, – роз’яснює Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Зазначається, що народні депутати працюватимуть до моменту передачі своїх повноважень Верховній Раді Х скликання, яку буде обрано одразу після завершення воєнного стану.
Нагадують також, що за даними соціологічної служби Центру Разумкова у жовтні 2023 року 64 % респондентів не підтримали ідею проведення виборів в Україні до завершення війни.
У серпні 2023 року про початок підготовки до парламентських виборів повідомляв спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Однак перешкодами для волевиявлення назвав велику кількість українців за межами краю та потенційну відсутність можливості проголосувати військовим на передовій.
При цьому, Стефанчук цитував заяву глави ПАРЄ Тіні Кокса, який заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори попри війну.
Більше того, ще у серпні цього року проведення парламентських перегонів під час війни Стефанчук називав “потоком демократії”:
«І я думаю, що нам треба ухвалити якісь важливі рішення щодо цього, щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але, з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна загалом і бореться», – зазначив спікер.
Однак потім риторика Стефанчука змінилася. І він почав заявляти, що проведення виборів неможливе. В соцмережах ВР регулярно публікували заяви депутатів від “Слуг народу”, що вибори не на часі.
Раніше “ВК” розповідав, що двоє народних обранців подали у жовтні резюме на посади суддів Конституційного суду. Йдеться про депутатів з фракції «Слуга народу» Олександра Копиленка та Павла Павліша. Останнього ще в листопаді 2019 року журналісти спалили за переглядом еротичного відео в сесійній залі.
Активно пішли з Верховної ради народні обранці у 2022 році. Їх попризначали на більш прибуткові посади з зарплатами у 4-5 разів більшими, ніж в парламенті.
- 24 березня 2022 р. Микола Сольський (“Слуга Народу”) став міністром аграрної політики та продовольства,
- 1 липня 2022. р. Дмитро Лубінець (“За майбутнє”) призначений на пост омбудсмена,
- 27 липня 2022 р. Ольга Совгиря (“Слуга народу”) стала суддею Конституційного суду України,
- 27 липня 2022 р. Андрій Костін (“Слуга народу”) призначений генпрокурором,
- 7 вересня 2022 р. Рустем Умєров (“Голос”) став головою Фонду держмайна,
Склали мандати, залишивши як Верховну раду України, так і територію краю 10 депутатів з ОПЗЖ та 2 з Опоблоку, посмертно ліквідували мандат колаборанта Олексія Ковальова, який до повномасштабного вторгнення був у партії “Слуга народу”.
Втратив мандат через участь у ДТП та хабар патрульним на суму 150 тисяч грн депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.