Запрошення до розмови не має бути нав’язливим чи маніпулятивним.
Варто висловити своє хвилювання щодо стану дитини, запросити до розмови: “Мені здається, тебе щось дуже хвилює”, “Я готова(-ий) обговорити з тобою це, бо щиро хочу тобі допомогти”, “Дай мені знати, чи хочеш і готова(-ий) ти про це говорити”, “Знай, що б ти не переживала(в) – це все нормально”.
Дитина має відчувати щире піклування та інтерес з боку дорослого. Якщо замкнутість триває більше ніж тиждень–два, це може бути ознакою депресивного стану. І тут потрібна допомога фахівця з психічного здоров’я.
Адаптаційні системи напружені, на межі зриву, а все довкола здається небезпечним і нестабільним
Із запитами про замкнутість дітей частіше звертаються батьки підлітків, які через війну змушені були переїхати в більш безпечні регіони.
“З того, що зустрічалося в моїй практиці, здебільшого причиною замкнутості стає втрата безпосереднього контакту підлітка з друзями, які залишилися вдома або роз’їхалися іншими містами чи країнами. І переживання цієї втрати лякає підлітка, не дозволяючи йому встановлювати нові дружні зв’язки”, – ділиться Олена Лісова.
Коли травма війни викликає депресію
Ще в іншому випадку причиною замкнутості була тривога, пов’язана з тим, що дитина часто переїжджала з місця на місце і змінила за півтора року кілька країн і шкіл.
“Був випадок проявів замкнутості підлітка після втрати близьких людей, коли, крім відмови від соціальних контактів і спільних активностей, які раніше приносили задоволення, на тлі пригніченого настрою додалися порушення сну, зміна режиму харчування й різкі коливання ваги”, – ділиться психолог.
Тут замкнутість виявилася одним із симптомів депресивного розладу, який врешті діагностували підлітку. Обов’язковою була допомога лікаря-психіатра, медикаментозне лікування і паралельно робота з психологом.
Раніше “ВК” розповідав про 17 технік, які допоможуть відродитись після панічної атаки.