Під саркофагом Чорнобильської атомної електростанції вчені зафіксували збільшення нейтронів, проте, це сталося через циркуляцію вологи всередині зруйнованого реактора, а не внаслідок ланцюгової реакції.
Про це пише видання earth.com.
«Датчики зафіксували стрибок нейтронної активності у 2019 році, а потім її поступове зниження до нового стабільного рівня в глибині 4-го енергоблока», – йдеться у публікації.
Нове проведене дослідження повʼязує цю закономірність з тим, як вода надходила в уламки та виходила з них, а також з тим, як укриття над обʼєктом вплинуло на вологість та дренаж будівлі.
Фахівці Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України дослідили, як матеріали, що містять паливо, поводяться всередині герметичної конструкції на АЕС.
«Мережа детекторів на території Чорнобиля, яка називається Системою моніторингу ядерної безпеки, стежить за кластерами паливних уламків на предмет повільних змін, які можуть вказувати на ризик. Конструкція та робота системи були детально описані командою, яка її створила, включаючи те, як нейтронні та гамма-сигнали Чорнобиля спадають і піднімаються в десятках точок на території руїн», – пише видання.
Коли конструкція висохла після встановлення укриття, вода витекла з тріщин та порожнин, через це змінився спосіб уповільнення та відбиття нейтронів.
Такі зміни також відбулися внаслідок руху води через пористі уламки у конструкції.
«Самі уламки складаються з лавоподібних матеріалів, що містять паливо, розплавленого палива, змішаного з бетоном, піском і уламками сталі. Ця суміш є хімічно складною і насиченою порожнинами, які можуть утримувати і вивільняти воду в міру зміни клімату в будівлі», – зазначають науковці.
Встановлена у 2019 році арка змінила вологість будівлі та захистила її від дощу.
«До встановлення споруди вода неодноразово проникала в нижні приміщення та свердловини, що створювало складний мікроклімат навколо уламків. Після закриття приміщення повітря та поверхні всередині почали висихати, а вода, що там затрималася, почала стікати або випаровуватися. Ця зміна чітко збігається з часом появи нейтронного сигналу. Кількість імпульсів поступово зростала, коли вода між датчиком і уламками випаровувалася, а потім стабілізувалася, коли місцеве середовище приходило до норми», – пояснили вчені.
Спостерігачі ще кілька років тому помітили зростання кількості нейтронів, що викликало занепокоєння щодо того, чи не відбувається розпад у важкодоступному місці.
Водночас науковці запевнили, що вже до 2025 року ситуація стабілізувалася.
Раніше «ВК» писав, що у Чорнобильському заповіднику виявили синіх псів.