Сьогодні вранці Київ знову прокинувся від вибухів, а небо затягнуло димом. Цей їдкий запах, який ми всі відчуваємо, — це не просто неприємність.
Лікарка-кардіологиня Олександра Телегузова з Центру кардіології та кардіохірургії у своїй статті для Лівий Берег – LB.UA пояснює, що саме відбувається з повітрям після обстрілів та пожеж на промислових об’єктах.
“Із кожним обстрілом — особливо біля нафтобаз, складів хімікатів чи ТЕС — ми отримуємо нову дозу повітряного забруднення, про яку не сповістить жодна тривога. Але яка вже сьогодні змінює наше здоров’я. Особливо — серцево-судинну систему”, – говорить фахівчиня.
Невидима небезпека: Під час вибухів та пожеж у повітря потрапляють найдрібніші частинки пилу РМ2.5. Вони настільки крихітні, що проникають через легені в кров, досягаючи серця та мозку, і запускають системні запальні процеси в організмі.
Прямий удар по серцю: За даними ВООЗ, кожні додаткові 10 мкг/м³ цих частинок у повітрі збільшують ризик інфаркту на 14% та інсульту на 12%.
Психіка і серце: подвійний удар. Війна — це ще й постійний стрес. А хронічний стрес запускає гормональні зрушення, які безпосередньо впливають на серцево-судинну систему: порушується сон, підвищується кортизол, знижується імунітет, посилюється запалення.
Людина, яка пережила ракетний удар, часто виглядає «нормально». Але її серце — ні. Воно працює на тлі хронічної симпатичної активації, ніби щодня біжить. А це — шлях до виснаження.
Хто в групі ризику? Всі ми. Лікарка зазначає, що кардіологічні хвороби небезпечно “молодшають”. Інфаркти у 30-річних пацієнтів, особливо з прифронтових територій, вже стали рутиною. Часто ці люди не мають класичних факторів ризику, але постійно дихають токсичним повітрям та живуть у хронічному стресі.
Як захищатися від невидимих наслідків війни. Знання про те, як дим впливає на наше здоров’я, – це теж частина нашого спротиву та самозбереження.
- Слідкувати за якістю повітря у своєму регіоні.
- Захищати дихальні шляхи — зокрема під час обстрілів або задимлення.
- Регулярно перевіряти тиск, ЕКГ, загальний стан серцево-судинної системи.
- Не ігнорувати симптоми — навіть “легку втому” чи “дискомфорт у грудях”.