Я поділюсь своїм досвідом першого польоту: де обрати квитки, як літати в умовах пандемії та що потрібно взяти в ручну поклажу.
Мій перший повітряний пункт призначення – Стамбул. Летіти туди відносно небагато – близько 2 годин. Рейс із Борисполя прибуває у міжнародний аеропорт Стамбула. Для таких новачків як я, SkyUp пропонує чудову послугу – CityBreaks. На сайті можна замовити квитки туди і назад та номер в одному із готелів міста. Авіаперевізник співпрацює з перевіреними готелями, які мають 3, 4 чи навіть 5 зірок. Забронювати CityBreak можна не лише в Стамбул, а і в Тбілісі, Батумі, Дубай, Барселону, Ларнаку, Ніццу. Створивши особистий кабінет при покупці квитків на сайті, там одразу можна оформити страховку чи замовити їжу для свого майбутнього польоту. А ще тут зручно зареєструватися на рейс. Такі продумані нюанси значно знижують рівень метушні перед вильотом.
Також потрібно враховувати і пандемічні реалії. Полегшує процес підготовки – міжнародний сертифікат про вакцинацію проти COVID-19. З ним можна запросто пройти паспортний контроль. Але якщо ви не вакциновані, то перед вильотом потрібно пройти тест на коронавірус. Оскільки у мене було щеплення, то в Туреччину я додатково заповнювала лише спеціальну форму. Я її заскрінила та роздрукувала, аби бути спокійною при проходженні кордонів. Але часи нестабільні, тому рекомендую ознайомитися з актуальними правилами в’їзду напередодні своєї подорожі, вони є на сайті МЗС (саме на них опираються авіакомпанії при допуску пасажирів на рейс). Забігаючи наперед, розкажу і про актуальні правила в’їзду в Україну. Якщо у вас немає вакцинації, то повертаючись потрібно завантажити додаток “Вдома”, він буде слідкувати за дотриманням самоізоляції. Однак можна зробити ПЛР-тест, в разі негативного результату, дані з лабораторії надійдуть в додаток і він автоматично зніме вас із самоізоляції. В будь-якому випадку, краще перечитати умови тут.
Пакувати валізи – задача непроста, бо треба знати, що можна проносити з собою на борт, а що ні. Наприклад, в ручну поклажу категорично заборонено брати гострі предмети (ножі, ножиці), рідини місткістю понад 100 мл на одну одиницю (дозволено загальний літраж не більше 1 л), а також зброю. Всі деталі читайте тут. Але також є речі, які стануть в пригоді під час польоту. Візьміть з собою вологі та сухі серветки (можливо, на вас хтось випадково проллє воду, або ви захочете витерти руки), подушку для подорожей (поспати в літаку – ідея хороша), цікаву книгу (якщо не вийде заснути), навушники (однак ними не можна користуватися при зльоті та посадці літака), жувальну гумку (допоможе, якщо закладе вуха). Але при цьому слідкуйте аби ваша ручна поклажа не перевищувала розміри та вагу. Адже за це доведеться доплачувати.
Після ретельної підготовки наступає день вильоту і починається найцікавіше – квест під назвою аеропорт. Чесно кажучи, мене до самого відльоту тривожили думки чи пройшла я всі необхідні інстанції чи це нормально, що мені не поставили штамп на українській митниці? Але давайте все по черзі.
Прибувати в аеропорт рекомендую завчасно – приблизно за 2,5 години до вильоту. Так і спокійніше, і ви точно все встигнете. Адже реєстрація закривається за 40 хвилин до рейсу. До речі, реєстрація на рейс платна, і коштує 21 долар. Щоб зекономити, я зробила це онлайн в особистому кабінеті (як я вже писала раніше, реєстрація на сайті надає безліч переваг). Тому перший мій крок – це здача багажу. Речі зважують, і потім вам віддають посадковий талон. Для мене стало відкриттям, що на рейс реєструє не сам перевізник, а компанія-партнер, яка називається хендлінгова компанія. Документи не ховайте далеко в сумку. Далі пасажири йдуть на митний контроль. Вас попросять зняти верхній одяг та ремінь, дістати з ручної поклажі всю техніку та рідини. Якщо перед цим ви добре прочитали правила і не везете нічого підозрілого, довго вас там не триматимуть. Де доведеться трохи почекати, так це на паспортному контролі! Це єдиний випадок, де мене попросили зняти маску (а не навпаки). Це потрібно, аби працівник перевірив чи це дійсно ви їдете.
Квест майже пройдено. Слідкуйте, де оголосять ваш гейт (тобто вхід на посадку на рейс). Коли я сідала на літак, то черга була дійсно велика, адже разом зі мною в Стамбул летіло ще близько 200 пасажирів.
Справжнім відкриттям стали для мене автобуси, які маневрують по території аеропорту та доставляють людей до трапу літака. Ти заходиш в цей автобус зі своїми валізками та рюкзаками і здається, що ти не в аеропорту, а їдеш, наприклад, на роботу. На мить застигаю в цій метушні та розглядаю літак, ілюмінатори здаються такими маленькими, і навіть не віриться, що в літаку помістяться 200 пасажирів. Хочеться на хвилинку постояти на трапі та уявити себе зіркою, яку зустрічають фани. Але купа людей змушує мене просуватися всередину.
Насправді літак всередині виглядає більшим, ніж зовні, принаймні в довжину. Через деякий час бортпровідники ретельно перевіряють, чи всі правильно носять маски, чи всі пристебнулись, а потім розповідають правила безпеки.
Момент, коли побачиш хмарки настає не відразу. Треба хвилин 15, аби літак розігнався і піднявся в повітря. В цей період треба бути пристебнутим. Змінюється тиск та починає шуміти у вухах. Лайфхак: якщо сильно болить голова та шумить у вухах, то потрібно добряче позіхнути, так тиск нормалізується. Або дістати з сумки жуйку. Деякі батьки дають дітям льодяники у літаку, це теж ефективно.
Тим часом на борту провідники починають роздавати безкоштовну водичку та розносять їжу. Ще до вильоту, можна обрати собі сніданок, обід чи вечерю на борту. В арсеналі SkyUp – кава, чай, поживні роли, повноцінні обіди, смачні десерти та навіть крафтове морозиво. Зробити передзамовлення можна в особистому кабінеті, а повне меню дивіться тут.
Вже після того, як літак піднявся, видно крізь ілюмінатор маленькі клаптики поля, ліси, міста чи дороги. А коли повітряне судно підійматися вище хмар, то здається, що за склом сліпуча білизна. Якщо подивитись уважніше, то білизна перетвориться на синяву погожого неба. Нижче можна розрізнити контури хмар, літак неначе пливе над ними. Від такого перехоплює подих. Цікаво, чи бортпровідники теж заглядають в ілюмінатори та милуються цим неймовірним видовищем, чи може, польоти перетворилися для них на буденність? Гадаю, що такі пейзажі за вікном не можуть стати рутиною, адже політ – це неповторна пригода!