Як зазначили у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, цій вулиці ідеально пасувала б назва – вулиця Миколи Макаренка.
Мова про вшанування пам’яті Миколи Макаренка, видатного українського мистецтвознавця та археолога, професора КНУ ім Шевченка, єдиного з науковців і музейників, хто у 1934 виступив проти планів сталінського режиму знести у Києві Михайлівський Золотоверхий монастир. На сайті Київської міськради є петиція №12850 про вшанування захисника Михайлівського і Софії Миколи Макаренка.
Як зазначається у дописі, після повернення столиці з Харкова до Києва у 1934 році, починається активне перетворення історичного київського середмістя на середмістя радянської провінції, пристосоване під ідеологічні потреби. Зокрема, влада хотіла створити “урядовий квартал” на місці нинішніх Софійської та Михайлівської площ: будівлі ЦК КП(б)У та Раднаркому, величезну площу для парадів і демонстрацій, стометровий пам’ятник Леніну, сходи до Дніпра на місці фунікулера.
Для цього планували знести і Софію Київську, і Михайлівський собор. Встигли зруйнувати Трьохсвятительську церкву ХІІ століття та поступово знищити Михайлівський монастир, місце поховання київських князів і митрополичу резиденцію.
Микола Макаренко, попри погрози, всіма силами обстоював збереження Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого та Трьохсвятительської церкви. Він пішов до секретаря ЦК КП(б)У Постишева, який йому відмовим та надіслав телеграму Сталіну, де детально пояснив, чому храми потрібно зберегти. У відповідь Макаренка того ж року арештували.
Розповідали, що перед арештом Микола Макаренко встиг вийти на Ромена Роллана, як відомо, кращого друга товариша Сталіна, зачарованого сталінським «гуманізмом». Макаренкові вдалося переконати французького інтелектуала захистити Софію Київську. Під час чергової зустрічі з вождем Ромен Роллан попросив Сталіна не допустити ліквідації давнього храму, в якому вінчалась королева Франції Анна, оскільки ця історична пам’ятка дорога французькому народу. Тільки через те, що справа набула розголосу за кордоном, радянська влада не посміла знищити Софію Київську.