Заяву академіків щодо підтримки скасування переведення стрілок годинників, оприлюднили в НАН України.
Зокрема, академік НАН України та НАМН України, президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк вважає, що важливими є дані Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН. Зокрема, ідеться про те, що будь-який організм живе за притаманними йому біологічними ритмами і оптимальна життєдіяльність можлива лише за умов врахування цих природних біологічних ритмів.
Так, академік говорить, що переведення стрілок годинників впливає на природні біологічні ритми організму, напружуючи майже всі його функціональні системи – передусім ендокринну, нервову, травну, сон та інші, які забезпечують гомеостаз і адаптивні реакції щодо чинників навколишнього середовища. Між тим, вони впорядковані в такий спосіб, що їхнє регулювання спрямоване на збереження й підтримку цілісності, сталості та врівноваженості організму.
За умов зміни ритмів навколишнього середовища в організмі створюється стан десинхрозу. Десинхроз – це вид хронопатології, він є передвісником і супутником найрізноманітніших проявів неблагополучия організму, зокрема й багатьох захворювань. Найпоширенішою причиною десинхрозу є зміни часових поясів унаслідок тривалих перельотів і переїздів; неузгодженість за фазою з поясним часом, тобто з місцевим сонячним часом, ритму «сон – пильнування».
Цимбалюк зауважує, що від розладу соціального та сонячного ритмів особливо страждають діти. За даними фахівців профілактичного напряму медицини дитинства, діти можуть нормально рости й розвиватися, лише дотримуючись раціонального режиму дня. В основі режиму дня лежить фізіологічне уявлення про ритми:
- коли різноманітні види діяльності чергуються впродовж доби завжди в один і той же час і в однаковій послідовності, це сприяє виробленню динамічного стереотипу;
- дотримання режиму дня, коли всі його елементи (види діяльності) починаються й закінчуються завжди в один і той же час, сприяє виникненню у дітей доволі стійких умовних рефлексів на час.
Перехід на «літній» час позбавляє дітей вранішніх фаз «швидкого» сну, додає академік, призводить до хронічного недосипання. Зміна співвідношення тривалості «сон – пильнування» несприятливо впливає на вищу нервову діяльність. Дефіцит сну спричинює різке коливання вегетативної реактивності, значно знижує фізичну та розумову працездатність.
Як відомо, в Україні скасували перехід на літній час. Але восени українців ще чекає переведення годинників, тож медики розповіли, як мінімізувати негативний вплив на здоров’я.