Про дискусії в процесі дерусифікації кореспонденту «Великого Києва» розповів член столичної комісії з питань найменувань Київради Тиміш Мартиненко-Кушлянський. Він пояснив, що без дотримання процедур знести з публічного простору монументи радянських військових раніше не могли.
«Пам’ятники, які є в місті, мають різний юридичний статус. І це створює рамки. Є такі, що мають охоронний статус, і які не мають, є місцевого і національного значення. Пам’ятники Ватутіну і Чкалову ще не мали повноцінного статусу пам’яток, але їх колись місто подало на впровадження до реєстру місцевого значення. Тому щоб питання демонтажу було чисте, не було згодом шансів для позовів до судів органами місцевого самоврядування, Мінкульт мав прийняти рішення і не включити до реєстру пам’яток», – розповідає Тиміш.
Після ухваленого нині рішення Мінкультом про невнесення пам’ятників до охоронного реєстру, місто має всі законодавчі підстави, щоб розпорядитися з радянським непотребом:
«Ми своїм курсом все-таки проголосили інтеграцію до ЄС, відповідно, законність – один із стовпів європейських цінностей та світогляду. І навпаки, дивлячись на наших східних сусідів, можемо побачити, як державна сваволя заміняє будь-який закон. У Києві міська влада дуже дбає про дотримання усіх законів і процедур», – сказав член робочої групи.
За попередніми даними, пам’ятник льотчику Чкалову візьме на зберігання Державний музей авіації ім. О.К. Антонова, а генералу Ватутіну, припускають, що міг би забрати Національний музей історії України у ІІ світовій війні. Про це, як і про інші нюанси «переселення» говоритимуть на засіданні комісії в середу.
«Пам’ятник Ватутіну є практично частиною надмогильного комплексу. І друга проблема, яка виникне – лишається могила, і її долю потрібно буде вирішувати потім. Вона стосуватиметься зовсім іншої процедури. На мою думку, кияни достатньо логічно пропонують зробити реінкарнацію і перепоховати останки Ватутіна на Лук’янівському військовому цвинтарі. Там поховано досить багато військових діячів, в тому числі радянського часу», – пояснив Мартиненко-Кушлянський.
Нагадаємо, кияни не зрозуміли ціль миття та прибирання пам’ятника Чкалова, який випробовував російські винищувачі.