Як зазначає мешканець Олександр Глухов у Facebook-групі “Врятуємо садибу Мурашків”, для відключення комунікацій приїхали бійці Муніципальної варти.
“Нарешті, приїхали відключати мені комунікації. Я так і знав, що мої скромні заслуги КМДА не залишить без уваги. Пригнали цілий взвод муніципальної варти. Або їдь куди сказали – на Мишоловку, або на вулицю”, – написав Глухов.
“Мишеловкою” киянин називає район за Видубичами, де влада виділила Глухову житло і куди він має переїхати.
Чому Олександр Глухов відмовляється покинути помешкання
Упродовж 25 років останній мешканець одного з будинків, київський математик Олександр Глухов рятує історичну пам’ятку у центрі Києва на Малій Житомирській, 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б. Свого часу КМДА визнала каскад цих будинків аварійними та непридатними для проживання. Було ухвалено рішення відселити мешканців будинків в інше житло. Проте Олександр Глухов відмовився залишати помешкання і вже 25 років доводить київській владі, що садиба Мурашка належить до пам’яток архітектури, має історичне значення та повинна залишитися окрасою центра Києва. Вчений боїться, що будинки можуть знести, а на їх місці збудують офісний центр та наполягає на тому, щоб будинки реставрували, але не зносили. Садибу вже не вперше відключають від всіх комунікацій, але щоразу Олександр Глухов подає позов до суду на такі дії комунальників і здебільшого виграє. Хоча опалення у будинку відключене з 2007 року. А от воду та електрику все таки після виграних судів тоді увімкнули.
Що каже влада?
У п’ятницю, 6 листопада, cтоличний Департамент культури заявив про негайні заходи щодо порятунку будівлі на вул. Малій Житомирській, 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б (садиба Мурашка).
Як повідомили у Департаменті, садиба Мурашка вже отримала декілька висновків експертиз, і на сьогодні її стан оцінюється як критичний. Фахівці вважають, що першочергові дії щодо порятунку садиби мають бути такими: звільнити територію від сторонніх осіб, перекрити електрику, воду та газопостачання (адже комунікації також знаходяться у передаварійному стані), провести всебічну експертизу стану будівель.
Що стосується відселення мешканців будівлі, то місто запропонувало низку якісних варіантів житла. Як підкреслили представники столичної влади, було зроблено все для того, щоб родина, яка офіційно мешкала в аварійному будинку, отримала відповідне житло.
Для міста найголовніше – врятувати садибу Мурашка. Нам неодноразово дорікали на її жахливий стан, але ми розуміємо, що певні сили стояли за тим, щоб місто не отримало контроль за садибою. На сьогодні ми максимально пропрацювали всі моменти в законодавчому полі, поінформували про ситуацію правоохоронців та представників служби з надзвичайних ситуацій і готові рішуче боротися за нашу пам’ятку”, – заявила директорка Департаменту культури Діана Попова.
В чому унікальність будинку Олександра Мурашка
Будинок 12а на Малій Житомирській — це частина пам’ятки архітектури, садиби українського художника Олександра Мурашка та його родини. Наприкінці XIX століття тут була його майстерня. Унікальність садиби Мурашка в тому, що вона складається з маєтку, прибуткового будинку та флігеля, у побудові яких використані різні архітектурні стилі – від ренесансно-барокових форм до пізнього класицизму.
З моменту спорудження в 1858 році будівля була одноповерховою та належала Флорентію Бровінському, пізніше Петру Григоровичу-Барському, а в 1896 році її викупив власник іконостасної майстерні – Олександр Іванович Мурашко, вітчим відомого живописця Олександра Олександровича Мурашка. У 1898 році архітектором Миколою Вишневським був зведений триповерховий прибутковий будинок. У радянський період націоналізована будівля використовувалася як Будинок культури для сліпих, в той же період садибу Мурашка включено до переліку пам’яток історії та архітектури місцевого значення.
