Мешканець міста кілька разів на добу змінює свій статус пішохода на пасажира чи водія. І щоразу в кожному статусі є свої недоліки: тиснява у метро, затори на дорогах або викиди вуглецю. Як столиця знаходить компроміси для всіх, розповідає голова комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами Олексій Окопний.
– Як доїхали? І де припаркувалися (зустрітися ми домовились у сквері біля пам’ятника Сагайдачному – ред.)?
– Ви маєте на увазі, чи без заторів? Ні, корків не було. На Подолі за рахунок односторонніх вулиць, якщо до них звикнеш і ніхто поперек трамвайних колій авто не залишить, то можна рухатися досить швидко. Навіть з урахуванням пішохідних ділянок. А машину залишив за кілька кварталів звідси, на Іллінській, бо знаю, що на Контрактовій рідко можна вільне місце знайти.
– А на ремонти не натрапили дорогою? Адже зараз чимало обмежень по місту – кілька шляхопроводів на реконструкції, ремонт мостів. Дуже складно рухатися швидко в час-пік.
– Якщо ми хочемо, щоб були новий асфальт і розв’язки, доведеться з цим миритися. За останні кілька років у місті відремонтували понад 800 кілометрів доріг. І як би дорожники не старалися працювати вночі, комусь це теж буде заважати.
Наприклад, нещодавно на вулиці Ужвій вночі укладали верхній шар асфальту. Там було задіяно більше десятка одиниць спецтехніки, кожен робив свою роботу. Навіть перехожі зупинялися і спостерігали, настільки це захопливо. Але потім були скарги, що шумно, спекотно і неможливо заснути.
– Хоч на будівництво метро у бік Виноградаря скарг немає?
– Можна й так сказати…
– Невже є?
– По-перше, навіть ті, хто на власні очі бачить під будинком техніку, крани і паркан «Київметробуду» все одно сумніваються, що воно таки будується.
По-друге, вже зараз є обмеження руху на частині вулиці Межової – там тунелі будуватимуть відкритим способом. Тобто котлован буде на поверхні. Машини рухаються в об’їзд, тимчасова схема руху налагоджена.
Але неподалік від будівельних майданчиків метро є житлові комплекси, і проїзд до одного з них пролягає через прибудинкову територію іншого. Відтак, мешканці ЖК, які благоустроїли свою територію, обурені, що сусіди теж нею користуються. Але до метробуду у людей претензій немає, тому що першопричину ситуації треба вирішувати з забудовником ЖК. А він пообіцяв до кінця тижня відкрити проїзд для своїх мешканців з боку проспекту Правди. Тож сподіваюся, непорозуміння буде вирішене.
«Наприклад, нещодавно на вулиці Ужвій вночі укладали верхній шар асфальту. Там було задіяно більше десятка одиниць спецтехніки, кожен робив свою роботу. Навіть перехожі зупинялися і спостерігали, настільки це захопливо. Але потім були скарги, що шумно, спекотно і неможливо заснути».
– Ви часто буваєте на будівництві метро на Виноградар? Як воно просувається?
– Раз-два на місяць інспектую майданчики, а поміж тим – постійно на зв’язку з метрополітеном. Будівництво зараз триває за графіком. Якщо якісь питання й виникають, наприклад, виявили водонасичені ґрунти біля станції Сирець», то ми були готові до цього, їх будуть заморожувати.
Коштами на цей рік будівельники забезпечені: при загальному кошторисі першої черги у 6,3 млрд. гривень, вже профінансовано майже 2,6 млрд.
– Багато хто досі не розібрався, де саме будуть станції, вже є нарікання на їхні назви, розташування входів-виходів…
– Дивіться, до першої черги (планується здати в кінці 2021 року) відносяться 2 станції після «Сирця» – «Мостицька» і «Проспект Правди». Це умовні назви, у проекті ними користають виключно з прив’язкою до місцевості. Я впевнений, що ближче до кінця будівництва будуть проводитися опитування та голосування серед киян, щоб назви були актуальні і географічно зрозумілі.
На «Мостицькій» буде 3 входи, на «Проспекті Правди» – 4 з різних сторін, а на самій станції заплановані дві бокові платформи і перпендикулярний вестибюль, бо тут дуже обмежений простір.
– А ось ці «двоповерхові» тунелі де будуть?
– На перегоні між «Мостицькою» і «Проспектом Правди» тунелі будуть розташовані один над одним, а не в одній горизонтальній площині, як ми звикли.
«Якщо ми хочемо, щоб були новий асфальт і розв’язки, доведеться миритися з незручностями. За останні кілька років у місті відремонтували понад 800 кілометрів доріг. І як би дорожники не старалися працювати вночі, комусь це теж буде заважати»
– Гаразд, але ж метро не вирішує всі транспортні проблеми Подолу?
– Звісно, ні. Та й навіть ці кілька років, поки метро будується, людям потрібно виїхати з Виноградаря, Мостицького, Куренівки, Западинки і Вітряних Гір. От зараз додали 2 автобуси на маршрут №72, зробив депутатський запит на продовження тролейбусу №28 від кінцевої на проспекті Свободи вздовж всього проспекту Гонгадзе.
В ідеалі – також щоб були прямі маршрути від проспекту Правди до Лук’янівки, через вулицю Газопровідну до «Академмістечка», краще сполучення з Троєщиною і «Почайною».
Тому метро на Виноградар слід сприймати як основну артерію руху, але доповнювати її наземними маршрутами.
– А Подільський міст для району актуальний?
– Він важливіший не для спальних масивів, а для центрального Подолу, бо дасть змогу швидко потрапити на лівий берег. Це колосальний проект для міста і не тільки автомобільною частиною, а й як основа для метро на Троєщину.
Зараз на мосту почався демонтаж конструкцій, які утримували арку у формі проектної дуги під час її монтажу. Після цього розберуть тимчасові опори. Тобто скоро ми не побачимо цих іржавих конструкцій, які стояли стільки років. Словом, ми робимо все, щоб до кінця 2020 року мостом проїхали авто.
До 125 тисяч з нинішніх 50 тисяч має зрости кількість паркомісць згідно з концепцією розвитку паркувального простору Києва
– Як справляються з роботою інспектори з паркування?
– Їх ще не так багато на вулицях, тож контролюють переважно центральні райони, де парковка більш хаотична. За два місяці роботи інспектори вже зафіксували близько 7 тисяч порушень. До кінця року маємо збільшити штат інспекторів до сотні, тоді вони охоплять усе місто.
– Інспектори вже мають право штрафувати?
– Поки що вони працюють у такому light-режимі, тільки на попередження. Залишають на лобовому склі повідомлення, що водій порушив, і пам’ятку, тобто ведуть профілактичну роботу. В основному це стосується випадків, коли авто стоїть на смузі для руху громадського транспорту, на зеленій зоні, на пішохідному переході чи в межах зупинки, де заважає руху.
До кінця 2020 року Подільским мостом має розпочатися рух автотранспорту
Для того, щоб інспектори могли накладати адміністративні штрафи, їм потрібні технічні пристрої для фіксації порушень. Наприклад, режим фотозйомки можна забезпечити на базі захищених планшетів, сертифікованих у галузі захисту інформації. І щоб ці гаджети мали зв’язок з базою поліції. Це питання часу, але ми до нього прийдемо.
– Пішоходи тільки зрадіють, що їм вільніше, а от водії точно говоритимуть – створіть нормальні парковки, а тоді штрафуйте.
– І вони частково будуть праві, але тільки частково. Тому що тут і питання поваги між усіма учасниками руху, і можливість під’їхати в центр на метро, а не залишати машину на тротуарах під каштанами, і здатність пройти ті 5-10 хвилин до під’їзду, а не ставати на газоні під сусідськими вікнами.
Понад 20 перехоплювальних майданчиків мають бути збудовані протягом найближчих років для комфортної пересадки з власного авто на громадський транспорт
Київ розробив і затвердив концепцію розвитку паркувального простору. Маємо довести місткість комунальних парковок з 50 до 125 тисяч місць. У тому числі це й створення перехоплюючих паркінгів. Вони можуть з’явитися на Вишгородському, Чернігівському, Бориспільському, Дніпропетровському, Одеському, Житомирському та Ірпінському напрямках. Це понад 20 майданчиків, де можна залишити машину і пересісти на громадський транспорт. На них можна буде й електромобіль поставити на зарядку.
Принаймні ми розраховуємо, що до 5% паркомісць мають бути облаштовані системами підзарядки.
– Якраз днями Ілон Маск, здається, пообіцяв, що в Східній Європі та Україні до 2020 року з’являться зарядні станції для Tesla.
– Це може бути приватна інвестиція в організацію міського простору. Думаю, Київ має бути цікавим для Маска, як перспективний ринок для електротранспорту. В Україні до 2022 року ввезення електромобілів звільнене від сплати ПДВ. Та я би навіть пропонував Верховні Раді запровадити додаткові пільги для популяризації не тільки приватного, а й міського електротранспорту. Після велосипедів це найбільш екологічно безпечний спосіб пересування для мегаполісу. Тож наше метро на Виноградар теж у цьому тренді.
Близько 7 тисяч порушень за перші два місяці роботи зафіксували інспектори з паркування. Сьогодні вони працюють переважно у центрі, проте вже до кінця року мають охопити все місто
– На Подолі, як для історичного ареалу, якось замало велосипедної інфраструктури. Коли хоча б розмітку намалюють?
– На початку липня «Київавтодор» уже втретє оголосив торги на ProZorro на розробку проекту для будівництва велодоріжки вздовж Набережного шосе до моста Патона. Цей маршрут з’єднає пішохідний Поділ, Поштову площу, міст на Труханів острів, і 2 мости через Дніпро.
А в минулому році розмітка для велосипедистів з’явилася у нас на Виноградарі, на проспекті Правди. Але ще більше «підбадьорить» створення цієї інфраструктури те, що в Києві вже з’явився інвестор, який розвиватиме мережу «bike-sharing». Це має бути 264 пункти прокату по всьому місту і 2 тисячі велосипедів.