Одна і та сама шкідлива їжа діє на всіх по-різному – причини

Happy couple having fun while eating donuts with friends in a cafe. Focus is on man feeding his girlfriend.

Більший або менший вплив шкідливої їжі на здоров’я людини залежить від “запасу міцності” організму — від генів, епігенетики (впливу способу життя) і стану мікробіома, каже дієтолог Оксана Скиталінська. Йдеться про харчі, які мають надмір простих вуглеводів, так звана “сміттєва” їжа, як хотдоги та бургери, а також продукти з надлишком калорій.

Генетика, точніше, спадковість — це “стартові налаштування”, каже дієтолог.

Гени детоксикації

Вони є у кожного з нас (зокрема це CYP450 — сімейство ферментів у печінці, які “знешкоджують” ліки, токсини та продукти обміну, роблячи їх безпечнішими для виведення з організму).

У когось ці ферменти працюють на максимум і швидко знешкоджують токсини. В інших — є “повільні” варіанти генів, через що накопичуються кінцеві продукти глікації чи канцерогени з їжі.

Гени запалення

Варіанти деяких генів (TNF-α, IL-6 — білків, які запускають запалення) роблять імунну систему реактивною.

Тоді навіть солодке чи фастфуд запускають каскад цитокінів, що призводить до хронічного системного запалення.

Епігенетика

Іншими словами — як живеш, так і працюють гени.

Гени — це не вирок. Їхня робота “вмикається” або “вимикається” під впливом способу життя:

  • нутрієнтно багата їжа (овочі, фітонутрієнти, білок, корисні жири, вітаміни, мінерали)
  • сон і відсутність хронічного стресу
  • регулярна фізична активність

Наприклад, навіть при “хороших генах” постійний стрес і надмірний кортизол ведуть до інсулінорезистентності та вразливості, каже Скиталінська.

І навпаки, 80-річна людина з простим харчуванням, але з міцним сном, рухом і низьким стресом, може довго підтримувати здоровий епігенетичний профіль (тобто увімкнені гени, що відповідають за антиоксидантний захист, ремонт ДНК, протизапальні механізми, і вимкнені — ті, що сприяють хронічному запаленню, старінню, пухлинному росту). Але таких людей в сучасному світі мало

Мікробіом кишечника

Деякі бактерії (напр. Candida) “люблять” прості вуглеводи. Вони через нервові та гормональні механізми стимулюють викид дофаміну. Як наслідок, людина знову тягнеться до солодкого. Це не слабка воля, а біохімічний потяг.

Коли домінують “погані” бактерії (Proteobacteria, патобіонти), виникає:

  • так званий “дірявий кишечник” і у кров потрапляють токсини
  • порушується метаболізм естрогенів → накопичуються канцерогенні метаболіти
  • пригнічується імунітет і стимулюється ріст пухлин.

Простий тригер

У такій “слабкій” системі прості вуглеводи і фастфуд — навіть не основна причина, а тригер, який запускає:

  • різке підвищення цукру й інсуліну → оксидативний стрес
  • “годування” прозапальних бактерій, які виділяють ендотоксини
  • сприятливе метаболічне середовище для ракових клітин (ефект Варбурга)

Як розірвати коло?

1. Підтримка детоксикації у печінці: броколі, всі сорти капусти, рукола, редька (сульфорафан), індол-3-карбінол, кальцій-D-глюкорат, вітаміни групи В

2. Нормалізація роботи кишечника і мікробіома: резистентний крохмаль (охолоджена картопля), пробіотики (L. acidophilus, L. rhamnosus).

3. Покращення чутливості до інсуліну — фізактивність і відсутність перекусів допомагають клітинам правильно реагувати на інсулін

4. Відновлення циркадних ритмів і управління стресом.

Кортизол і статеві гормони використовують один і той же прегенолон (стероїдний гормон-попередник, з якого утворюються кортизол, прогестерон, естрогени, тестостерон та інші стероїдні гормони).

При хронічному стресі прегенолон йде на виробництво кортизолу на шкоду прогестерону (стероїдного гормону, який заберпечує підтримку нормального гормонального балансу в жінок): адаптогени (родіола,ашваганда), нормалізацію циркадних ритмів.

Одні й ті самі тригери по-різному впливають на людей, бо все залежить від генів, епігенетики та мікробіома.

Ми не можемо змінити гени, але можемо керувати способом життя й відновлювати баланс мікробіоти. Це і є справжня профілактика