Після осудження музейників, які організували встановлення портрету Булгакова в Києві, його облили червоною фарбою – цей символ під час повномасштабного вторгнення нагадує про кров, пролиту через дії росіян. У Національній спілці письменників України опублікували заяву, де вимагають від влади демонтувати дошку Булгакову.
“Тепер дошка «русскому совєтскому пісатєлю» стала україномовною, проте вона є абсолютно недоречною в українських реаліях, оскільки увічнює потворні і небезпечні російські наративи щодо суверенної України. Кричущий факт зневаги до незалежної України й українських громадян під час жорстокої війни, яку розв’язала росія”, – заявили в НСПУ.
Хто і навіщо ініціював встановлення згадки про Булгакова?
У культурному та туристичному центрі столиці на Андріївському узвозі досі діє Філія комунального Музею Києва. Museum of Kyiv – так званий “Літературно-меморіальний музей М. Булгакова”. У ньому зберігаються переклади творів Булгакова мовами світу, а на сторінці музею у соцмережі цитують замітки в газеті «Вечірня Москва».
Музей опублікував пояснення у відповідь на заяву громадського активіста Олега Слабоспицького, що дошці з портретом Булгакова не місце в Києві, бо той був «відвертим шовіністом і українофобом, імперцем, улюбленцем Сталіна, ненависником української мови, який відверто висміював і зневажав усіх героїв визвольної боротьби за Незалежність».
Зокрема, музейники кажуть, що замінили підпис під портретом відповідно до ст. 23 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
«Було: В этом доме жил известный русский, советский писатель Михаил Булгаков. Стало: В цьому будинку в 1906 – 1919 роках жив видатний киянин, лікар, письменник Михаїл Булгаков», – пояснюють в установі.
Та додають, що зміни узгодили зі скульптором оригінальної дошки Анатолієм Васильовичем Кущем:
«Будь-якого публічного, ба більше “урочистого” як пишуть “знавці”, відкриття дошки не було, як і витрати бюджетних коштів чи то “запорєбріковського” спонсорства, яке постійно їм примарюється. Вкотре в інфопросторі (легко) тиражуються фейки».
Про ідеологію, які сповідував Булгаков, представники музею в публічній дискусії не згадують.
Про історію садиби Булгакова розказують закордонним туристам
Як можна побачити з розкладу акцій та новин “Літературно-меморіального музею М. Булгакова”, його відвідують туристи з інших країн, які під час воєнного часу приїжджають до української столиці.
На Андріївському узвозі у будинку №13 в 1888 р. жила сім’я професора Київської духовної академії Афанасія Булгакова, російського богослова, батька Михаїла Булгакова. Професор народився в селі під Брянськом і в 1881 році переїхав до Києва на навчання в Київській духовній академії. Остання – була навчальним закладом Російської православної церкви, відкритий у 1819 році, після закриття (тимчасового) Києво-Могилянської академії.
Саме в цьому домі, де нині розташований музей, провів юні роки і там написав «Майстра і Маргариту» письменник Михайло Булгаков.
Будівлю реставрували у 1989-1991 рр, і з того часу там діє музей.
Тези Михайла Булгакова, які йому не можуть пробачити сучасні українці
Влітку 2022 року секретаріат Національної спілки письменників України заявив про недопустимість функціонування в Києві музею російського письменника М.Булгакова, який ненавидів Україну і паплюжив її у своїх творах.
«Паплюжив, як тільки міг, її (Україну) у своїх творах, наприклад, у романі «Біла гвардія» (1925 р). Ось одна з цитат із красномовних з цього роману (йдеться про гетьмана Павла Скоропадського): «Я б вашего гетмана за устройство этой маленькой Украины повесил бы первым!.. Кто запретил формирование русской армии? Гетман. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман. Кто развел всю эту мразь с хвостами на головах? Гетман…», – заявляли у НСПУ.
Зазначали також, що книжка – надзвичайно ефективна зброя, і росія цю зброю дуже активно використовує на окупованих українських територіях, показово знищуючи українські книжки:
«Булгаков, по суті, є одним із предтеч цього горезвісного «русского міра», і це яскраво відбито в його небезпечних книжках, де він оспівав і возвеличив не лише царат і монархію, а й нелюдську жорстокість, яка притаманна росіянам і є основною рисою російської нації. Його зневажливе пихате ставлення до України викликає тільки щирий гнів і відчуття огиди».
Письменники вимагали закрити музей Булгакова, а всі музейні експонати передати на архівне зберігання в Національний музей літератури. Натомість, у приміщенні, де розміщувався музей Булгакова, створити музей видатного українського композитора Олександра Кошиця. Останній – мешкав у цьому ж будинку до 1906 року.
«Його (Кошиці) заслуги як українського культурного діяча є дуже вагомими не лише для України, а й для всього світу. Тому увічнення пам’яті цієї видатної постаті буде і логічним, і беззаперечним, і слушним».
Водночас, у відповідь на звернення, Міністр культур та інформаційної політики Олександр Ткаченко у вересні 2022 року заявляв, що музей російського письменника закривати не треба, бо той – киянин.
«Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку 20-го століття. Але думаю, що музей тут точно не винен. Ні музей, ні пам’ятник», – сказав тоді Ткаченко.
Зняли у столиці пам’ятну дошку, присвячену російському письменнику Булгакову з фасаду жовтого корпусу Київського університету, нагадали в НСПУ. Прохання про її вилучення подала освітня організація «Експертний корпус», яка висвітлює культурно-історичні теми.
Нагадаємо, у Києві триває обговорення щодо перейменування вулиці Булгакова на Південній Борщагівці.