Як розповіли в ВВС Україна, травмований український військовий потрапив у кадр фотографа Сергія Супінського, коли підійшов до “Газону національної пам’яті” у Києві й заплакав. Щемкі кадри розлетілися мережею.
Майже тиждень потому нам вдалося зв’язатися з хлопцем й дізнатись його історію. На кадрах – 23-річний Роман Шевяков з 57 ОМПБр. Хлопець родом з Чернігівщини. Роман долучився до української армії у 2020 році. Травму отримав у квітні 2024, під час виконання бойового завдання на Харківщині.
“Було кульове поранення, але турнікет був 17 годин. Через це ногу довелось ампутувати. Але не занепав духом, зрозумів що потрібно жити далі. Життя триває потрібно радіти життю”, – говорить захисник.
Наразі Роман проходить реабілітацію на Київщині, а в місто приїхав, щоб вшанувати загиблого побратима – Юрія, з яким служив разом до того як опинилися на передовій. Тільки потім воїнів розкидали: Юрій був зв’язківець, Роман потрапив в піхоту.
“Я пам’ятаю, він мені зателефонував і сумним-сумним голосом сказав: “Брате, можливо, ми з тобою не побачимось, але буду по можливості тобі писати. Вони збиралися міняти хлопців з третьої роти на позиціях. І після того зв’язок з ним обірвався. Я його шукав, я їздив до їхнього командира. Потім мені побратими сказали, що він “200”, його не можуть забрати з поля бою, бо йшли дуже сильні обстріли”, – з жалем говорить його товариш.
Юрію було 26. Роман говорить, що довго не міг повірити у втрату. Одного разу вони пообіцяли одне одному поставити прапорець на “Газоні національної пам’яті” у разі загибелі когось із них:
“Якщо я не дай Бог би загинув – він би зробив те саме – поїхав би й поставив би прапорець”.