Зростає прожитковий мінімум і пов’язані із ним виплати
Від сьогодні прожитковий мінімум становить 2508 гривень на одну особу в розрахунку на місяць (узагальнений показник), а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – 2201 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років – 2744 гривні;
- працездатних осіб – 2600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність – 2027 гривень.
Разом з прожитковим мінімумом з липня зростуть:
- сума оплати праці, яку індексують – оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2600 грн;
- мінімальний розмір пенсії за віком – пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 2027 грн;
- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і становив би 10400 грн. Однак, відповідно до п. 3-3 Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ максимальний розмір виплат по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. У 2022 році – це 9750 грн.
- мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років складе 1100,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років – е менше 1372,00 грн. (50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років – 2201 грн., а від 6 до 18 років – 2744 грн;
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами – 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць, тобто не менше 650 грн.
Розмір мінімальної зарплати не зміниться і, як і раніше, складатиме 6500 грн.
Скасовується безкоштовне розмитнення автомобілів
Від сьогодні відновлюється таке оподаткування:
- для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи;
- для підприємств, які не сплачують ввізне мито;
- для транспортних засобів, що ввозяться громадянами.
Закон передбачає звільнення від сплати мита, ПДВ та акцизу тільки для тих авто, які купуються для потреб армії.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що відновлення оподаткування імпорту необхідне для наповнення державного бюджету та ліквідації надмірної конкурентної переваги у порівнянні з продукцією, що виробляється всередині країни.
Візовий режим з РФ
Від сьогодні росіяни не зможуть потрапити в Україну без отримання візи.
При цьому, запевняють прикордонники, видача віз росіянам буде чітко контролюватися.
Крім того, навіть отримання візи не є гарантією того, що до України зможе в’їхати кожен охочий, адже остаточне рішення щодо дозволу на перетин кордону ухвалюють посадові особи Державної прикордонної служби України.
Візи не отримають росіяни у санкційних списках та особи які загрожують національній безпеці України.
Які документи потрібні для в’їзду в Україну:
- Закордонний паспорт
- Запрошення
- Копія паспортних даних сторони яка запрошує
Без запрошення громадяни росії не зможуть потрапити на територію України.
Зростання вартості автострахування
З 1 липня Україні зросте сума страхових виплат, які надає страхова компанія винуватця ДТП потерпілому. Це призведе до подорожчання обов’язкових полісів автоцивілки – ОСАЦВ.
Воно було заплановане ще минулого року – вже тоді учасники ринку прогнозували наслідком нововведення подорожчання полісів, які є обов’язковими для всіх автомобілістів.
Деякі з нових факторів можуть підвищити прибутковість страховиків і, відповідно, перешкодити зростанню витрат водіїв на ОСАЦВ.
Максимальні виплати з ОСАЦВ збільшаться:
- зі 130 до 160 тис. грн у разі завдання шкоди майну;
- з 260 до 320 тис. грн у разі завдання шкоди життю та здоров’ю (в розрахунку на одного потерпілого);
- зросте і гранична сума за самостійного оформлення повідомлення про ДТП його учасниками для страхової компанії (за так званим європротоколом) – з 50 до 80 тис. грн.
Таким чином, поліси можуть подорожчати на 10-20%.
На електронні сигарети поширяться ті самі заборони, що і на звичайні
В липні цього року в Україні заборонять палити електронні сигарети і засоби для нагрівання у громадських місцях: офісах, магазинах, кафе, ресторанах тощо.
Ці та інші антитютюнові обмеження передбачає закон № 4358, який Верховна Рада ухвалила у грудні минулого року.
Зі вступом його у дію з 11 липня 2022 року на електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну поширяться обмеження, які діють для звичайних цигарок.
Зокрема, посилені заборони щодо реклами та просування тютюнових виробів та пристроїв для куріння.
Запроваджено медичне попередження на упаковці пристроїв для куріння, а на цигарках медичне попередження збільшиться до 65% від площі упаковки.
Збільшений штраф за продаж неповнолітнім тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них у розмірі 1020 грн, а в разі повторного порушення протягом року – 10 200 грн.
Основна мета більшості нововведень – зменшити кількість курців серед дітей. За даними ВООЗ, близько 20% підлітків у віці 13-15 років курять електронні цигарки. 80% неповнолітніх курців починали вживати пристрої для нагрівання тютюну, а потім перейшли на цигарки.
Тому вже в липні почне діяти заборона на продаж тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їхнім вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їхнього згоряння особам, які не досягли 18 років.
Також уточнюється перелік громадських місць, де заборонено вживання перерахованих вище виробів:
- у ліфтах і таксофонах;
- у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
- у приміщеннях та на території навчальних закладів;
- у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
- у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
- у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
- у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
- у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- у приміщеннях готелів та аналогічних місць розміщення громадян;
- у приміщеннях гуртожитків;
- на дитячих майданчиках;
- у місцях загального користування житлових будинків;
- у підземних переходах;
- у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
- на вокзалах та станціях;
- на зупинках громадського транспорту.
Контролювати виконання закону будуть працівники Національної поліції та Держпродспоживслужби.
Українська мова стане обов’язковою для усіх сайтів
16 липня 2022 року набирають чинності частина друга та шоста статті 27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.
Це означає, зокрема, що з 16 липня 2022 року:
- будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;
- усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. При цьому українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.
“Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням”, – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За його словами, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.
“Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації”, – підкреслив уповноважений.
З 16 липня 2022 року мовний омбудсмен зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.
Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.