Про нові назви вулиць і проспектів розповів Tymish Martynenko-Kushliansky.
Затверджені пропозиції охоплюють низку дуже знакових і масивних міських об’єктів, перейменування яких довго чекали кияни. А перелік увічнених персоналій включає ряд фундаментальних постатей української і європейської історії та культури.
Одна з найбільших у місті магістралей – бульвар Перова – набула назви історичної місцевості, через яку пролягає, і змінила тип з “бульвару” (якого там давно вже немає) на “проспект”. Отже, тепер маємо Воскресенський проспект, який продовжує добру київську традицію увічнювати назви наших місцевостей в об’єктах топоніміки.
Нарешті гідно вшановано українських космонавтів – першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка та першого українського космонавта Павла Поповича. Разом вони символізують видатний внесок українців у розвиток космічної галузі та в освоєння космічного простору – хоча це, безумовно, тема окремого допису. Отже, проспект Юрія Гагаріна став проспектом Леоніда Каденюка, а вулиця Космонавта Волкова – вулицею Космонавта Поповича. Про вшанування обох мова у Києві активно йшла не менше 5 останніх років.
Ще один київський проспект з цілком пропагандистською назвою – Визволителів – набув імені Георгія Нарбута, видатного українського художника, графіка, автора перших українських грошових знаків, державних символів України часів Павла Скоропадського та одного з ректорів Української академії мистецтв.
Вулиця Марини Цвєтаєвої також змінила свою назву на честь видатної української та європейської мисткині, киянки Олександри Екстер. На жаль, це ім’я було довгий час з одного боку забуте українцями, а з іншого – анексоване росіянами. Екстер – одна з засновниць та найвидатніших фігур українського і європейського авангарду нарешті повернулась додому до Києва, про що вона часто мріяла, живучи в еміграції у Парижі.
Вулиця П’ятигорська на Ширмі стала вулицею Альпійською, як і просили її мешканці.
Вулиця і провулок Москвіна, які знаходяться тут же на Ширмі, стали, відповідно вулицею та провулком Івана Фірцака, також відомого під прізвиськами Кротон та Іван Сила – видатного українського закарпатського борця та силача. У ХХ столітті Україна подарувала світові двох богатирів, які стали легендами ще при житті – Івана Піддубного та Івана Фірцака. Відтепер обоє закарбовані у символічному просторі української столиці.
Вулиця Тагільська стала вулицею видатної української дисидентки Оксани Мешко, яку за життя називали “козацькою матір’ю” та “легендою дисидентського руху”. Оксана Яківна мешкала просто на сусідній з Тагільською вулиці Верболозній.
Вулиця Сім’ї Хохлових неподалік від Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка тепер – вулиця імені валлійського журналіста Ґарета Джонса, який одним з перших розповів світові правду про Голодомор 1932-1933 рр.
Вулиця Маршальська змінила назву на честь видатної київської художниці, керамістки Галини Севрук. До речі, окрім свого видатного творчого доробку, Галина Сильвестрівна ще й представниця однієї з найбільш легендарних і стародавніх київських родин – Григоровичів-Барських, яка мешкає тут, як мінімум, з часів Богдана Хмельницького.
Вулиця Добролюбова на Звіринці стала вулицею Володимира Короткевича – видатного білоруського письменника, чиє становлення та значна частина життя пов’язані з Києвом. Напевно немає постаті, яка більше єднає українську та білоруську культури, ніж Короткевич, який був щиро закоханий у Київ. Місцевість, в якій з’явилась вулиця Короткевича, безпосередньо пов’язана з життям і творчістю видатного письменника.
І, звісно ж, неможливо не згадати, що у Києві зникли вулиця і площа Льва Толстого. Замість вулиці Толстого у столиці нарешті гідно і належно вшановано нашого видатного державника гетьмана Павла Скоропадського. А замість площі Льва Толстого буде площа Українських героїв, яка увічнюватиме борців за незалежність України усіх часів.
Повний актуальний перелік перетворень у рамках процесу дерусифікації ви завжди можете знайти ось тут: https://bit.ly/kyivul