Нове життя Кота Бегемота на Андріївському узвозі – скульптор розкрив таємниці створення містичного чотирилапого

Автор: Оксана Тупальська
13:44 14.03

На Андріївському узвозі загадково зник, а тепер знову з’явився Кіт Бегемот – скульптура Василя Татарського, розміщена поруч із однією з будівель, яка є знахідкою архітектури та окрасою міста. Фігура чотирилапого колись прикрашала фасад місцевого ресторану та була родзинкою для туристів. Історію Кота Бегемота та обставини повернення кореспонденту «Великого Києва» розповів скульптор Василь Татарський.

Нове життя Кота Бегемота на Андріївському узвозі – скульптор розкрив таємниці створення містичного чотирилапого
Світлодіодне освітлення

Хто він – Кіт Бегемот з «Майстра та Маргарити», місцевий столичний житель, чи може приходень, який причапав перекусити в історичному куточку міста? А ще – хто поцупив чорного хитруна з ресторану та як він тепер  перетворився в підпалювача Москви? – про це та інше розповідає Татарський.

Бегемота з грибами на виделці та чаркою любили навіть бандити

Першу скульптуру Бегемота Василь Татарський виготовив у 90-х, коли в Києві гуляли в ресторанах ночами кримінальні авторитети. Каже, виготовити кота з бетону попросив власник невеликого ресторану на Андріївському узвозі. Навіть був живий чотирилапий, який позував майстру.

«Був Едік, завідувач ресторану. І мої друзі, які торгували на узвозі , представили мене як скульптора та сказали: «От він вам може зробити Кота Бегемота». Я питав замовників: «А якого Бегемота? З «Майстер і Маргарита» Булгакова?» – «Та ні, – кажуть, – ми придбали цей ресторан, і тут кіт Бегемот бігає. Справжній кіт, називається Бегемот». Мовляв, давайте на честь кота. Тобто вони не орієнтувалися взагалі, хто такий Кіт Бегемот Булгакова. Така була смішна ситуація».

Так виглядав Кіт Бегемот, встановлений у 1990-х:

Ідея зробити кота скульптору сподобалася, великих грошей за роботу не брав. Каже, сам любить пухнастих, з дитинства живе з котами. І тепер має в хаті кішку, яка з ним і спить поруч, і спілкується.

«Вона мене відчуває як людина. На день народження зранку принесла мені пташку. Вона не їсть їх, я їй даю спеціальний корм, але принесе, випустить: «Це тобі». Або миш так принесе, випустить і грається…  Люблю котів, котячу тему. Мені не подобається той кіт, який був у серіалі за твором Булгакова. Бо він там був більше схожий на волохату людину чи якесь чудовисько. Мені імпонує звичайний домашній кіт».

Чорного кота Бегемота, скульптура якого прикрашала ресторан, наживо бачили і кияни, які гуляли на Андріївському узвозі. Світлини з твариною поширювали в мережі. Як він валяється на бруківці, лиже хвоста та бігає біля туристів.

Живий кіт Бегемот, який зустрічав перехожих на Андріївському узвозі:

Скульптура Кота Бегемота з виделкою зникла разом із власником ресторану, розповідає Татарський. Лише згодом скульптор розшукав своє дітище неподалік, хотів навіть його забрати – порепаного та брудного:

«Мені запропонували суму, і я повинен був його викупити. Я відповів: «Ні, якщо він вам так потрібен…». Вони кажуть: «Тобі ж за нього заплатили?» – Я кажу: «Так». Хоча сума за виготовлення тоді була дуже мізерна. А кіт виконаний в бетоні, очі в нього були з пляшок шампанського. Прозорі, зеленого кольору, світилися ввечері. Андріївський спуск – це єдиний ансамбль, починаючи від фігури Проні Прокопівни на горі. І кіт до нього пасує. Він місцевий, він київський, цей кіт».

Повернення зниклого Кота Бегемота присвятили перемозі над Москвою

У будівлі, де раніше був ресторан з котом, нові власники вирішили провести реставрацію та побудувати офісне приміщення. Сушать стіни та підвали, які постраждали від дощових вод, що стікають донизу Андріївським узвозом, а поки триває ремонт – вирішили посадити кота на порозі. Тому і покликали скульптора знову – як знавця території.

«Віднайшли мене по інтернету та запропонували зробити повторний варіант. Перший кіт – це був рельєф на стіні. Тепер на тому місці, де був рельєф, двері встановлені. І ми з архітектором, відповідальним за реконструкцію, запропонували кота, що сидить на сходинках», – ділиться скульптор.

Місцева прикмета: якщо погладити кота та зробити  з ним селфі, зростає віра в перемогу

Зважаючи, що під час війни у столиці триває дискусія щодо актуальності творів Булгакова, як і музею, пов’язаного з його історією, митці та замовник почали радитися та думати, яким має бути образ нового кота Бегемота.

«Я роздумував, чи варто погоджуватися виконувати цю роботу. Але архітектор каже: «Ти поглянь, як ми ж можемо зробити». Подивилися фрагмент «Майстра і Маргарити» в серіалі, де Кіт Бегемот розливає керосин. Там є момент, коли прийшли за арештом компанії, Бегемот сидів на шафі, тримав примус, і потім розкрутив його, і вилив керосин на підлогу та підпалив. Архітектор каже: «Давай зробимо так, що він підпалює Москву, що з цього примусу загорілась Москва».

Так виникла ідея чотирилапого, який сидить на сходах та тримає в руках примус, небезпечний для російської столиці.

«Я працював над котом майже пів року. Його образ схожий до попереднього – у нього посмішка саркастична така ж. Цей кіт трошки менший за попереднього, але більший за натурального кота. Якби він встав, був би десь метр висоти. Мої замовники патріотичні, серйозні люди. Вони вкладають у реставрацію та реконструкцію, бо не порушують зовнішній вигляд фасаду. Тільки міняють інтер’єр всередині. Тому і до кота підійшли виважено», – говорить Василь Татарський.

Кіт Бегемот та постать Булгакова очима скульптора

Образ кота для Татарського – це одночасно любов і шана до чотирилапих, яка притаманна киянам, і спогад тих сторінок з життєпису Булгакова, де той намагався протистояти більшовицькому режиму.

«Він як письменник не міг пройти рецензування, його твори не друкувалися.  «Майстер і Маргарита» має розділ, автор показує в себе в образі Ісуса, якого розпинають. Понтій Пилат над ним проводить суд, але натовп сказав: «Стратити!» В іншому випадку він посилає нечисть, яка карає видавців, комісії, де не сприймають його мистецтво, його творчість. Тобто це був виступ є проти цензури, яку у певній мірі проходять усі творчі люди, і художники також. Цензура радянська не сприймала багато творів, за це можна було потрапити в тюрму. Тому отакий кіт».

Василь Тарнавський каже, що нині українці як ніколи мріють про перемогу, про те, щоб на Андріївському узвозі святкували День міста, спокійно відпочивали. А знищення Москви та перемога – мрія, яка об’єднує усіх. А кіт – вісник перемоги.

Великий Київ у Google News

підписатися