Про це повідомили в Українському центрі трансплант-координації.
Крістофер Фукс своє рішення написати прижиттєву згоду пояснив так:
«Для мене важливо відчувати себе частиною цієї країни. Я ще не збираюся помирати, але якщо це раптом станеться, я хотів би, аби така ситуація мала і позитив. Я бачу його в тому, щоб поділитися тілом з людьми, які потребуватимуть такої допомоги».
Чоловік написав заяву про згоду на посмертне донорство і в Німеччині. А ще раніше – у США, в Чикаго, де працював до призначення в Посольство в Україні.
Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ «Український центр трансплант-координації» зазначив, що згідно з українським законодавством немає обмежень щодо посмертного донорства для громадян інших країн.
«Крістофер Фукс звернувся до УЦТК, трансплант-координатори відділу супроводу трансплантацій погодили день і час, коли він зміг приїхати і написати свою згоду. Загалом, у системі ЄДІСТ зафіксовано 814 прижиттєвих рішень українців щодо можливості посмертного донорства: з них – 801 згода стати донором після смерті і 13 прижиттєвих незгод», – деталізував Коваль.
Прижиттєву згоду на посмертне донорство може надати кожна повнолітня дієздатна особа. Для цього слід написати письмову заяву і подати її трансплант-координатору будь-якого центру трансплантації. Перелік центрів трансплантації в усіх регіонах за посиланням:
https://utcc.gov.ua/regionalcenter/
Що варто знати про донорство
Якщо людина не хоче, аби після смерті її органи могли використати як донорські, вона може написати і подати трансплант-координатору заяву про незгоду на посмертне донорство і на підставі цієї заяви так само буде сформовано картку в ЄДІСТ. У разі смерті власника заяви, його рішення про незгоду жоден з родичів не зможе змінити.
Протягом життя людина може неодноразово змінювати своє рішення про згоду або незгоду, що в свою чергу анулює попередню її заяву. Зміна рішення щодо посмертного донорства відбувається так само через звернення до трансплант-координатора.