Вранці 22 червня літаки 4-го повітряного флоту Люфтваффе завдали бомбового удару по “об’єкту № 12” – Києву. Всього в першому нальоті на Київ брало участь 19 літаків Heinkel He 111.
Багато хто помилково вважає, що Київ бомбили о четвертій ранку, як співається у відомій пісні. Але це не так.
22 червня 1941 р. відбулося 5 авіанальотів на Київ – о 6:50; 9:50; 13:12; 19:46; 21:55. Зранку 23 червня – ще 3 (о 7:05; 8:14; 10:35). Було скинуто 90 фугасних та запалювальних авіабомб вагою 50–250 кг.
Оператор журналу “Німецький щотижневий огляд” знаходився в кабіні одного з бомбардувальників і виконував спецзавдання влади – знімав атаку на плівку. 25 червня цей фільм показали в усіх кінотеатрах Німеччини.
Саме ці кадри нині є документальним свідченням початку німецько-радянської війни, бої якої є одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.
Під час першого бомбардування загинуло до 200 жителів Києва. На відео видно сліди від вибухів біля нового стадіону (НСК “Олімпійський”), який планували відкрити 22 червня 1941 року.
Перша бомба впала в районі кіностудії ім. Довженко. Відомий києвознавець Д. В. Малаков вказує на такі об’єкти, що постраждали від авіанальотів у перший день війни: казарми НКВС та військове училище на Печерську, завод “Більшовик”, електростанції, авіазавод № 13, залізничний вокзал, військові аеродроми Бориспіль, Гоголів, Гостомель, Жуляни, київський аеропорт у Броварах (причому будівля аеровокзалу була знищена). Сліди від вибухів також були недалеко від нового стадіону (тепер НСК “Олімпійський”). Відкрити спортивну арену збиралися саме 22 червня 1941 року – було заплановано спортивне свято, апофеозом якого мало стати відкриття нового стадіону і проведення на ньому матчу футбольних команд Динамо (Київ) і ЦДКА (Москва).
Постраждав завод “Більшовик”. Одна з бомб влучила в чавуноливарний цех… 23 червня з заводу несли на кладовище 17 трун. Відома також історія, що під час хвилини мовчання кришка одного з гробів підвелася – “небіжчиком” виявився контужений ливарник Іван Махиня. Звичайно, зважаючи на слабші ніж нині методи документування, можна стверджувати, що це було легендою, однак, з огляду на ситуацію – може бути і цілковитою правдою.
22 червня 1941 року стало першим з 1418 днів і ночей війни, які довелося пережити киянам. Оборона Києва, яка тривала 72 дні, 778 днів окупації, бої за визволення столиці України назавжди залишили свій відбиток у історичній долі старовинного міста. Місто зазнало великих руйнувань, було знищено 800 промислових підприємств, 940 державних будинків, 140 шкіл, згоріли університет, міська публічна бібліотека, будинок Оборони. Було підірвано перлину української церковної архітектури – Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Німецько-радянська війна є складовою східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. Україна стала полем битви двох тоталітарних режимів, зазнала жахливих руйнувань та втрат серед населення. Ворог пройшовся нашою землею від заходу до сходу, знищуючи усе на своєму шляху. За різними оцінками, в Україні під час цієї війни загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
24 лютого 2022 року о 4-ій ранку на Київ і всю Україну знов полетіли ракети. Ми знову захищаємось, боремось і обов’язково переможемо. Пам’ятаємо кожного, чиє життя забрала війна.
Читайте також: Вибухи, що знищували Хрещатик восени 1941 року – спогади