Як розповіли в Укргідрометцентрі, такі хмари утворюються на тій висоті, де зазвичай будь-яка волога зовсім відсутня – у високій мезосфері, що вище 75 км від земної поверхні.
«Їх можна побачити в природі ближче до полюсів улітку, коли температура в мезосфері опускається до мінус 120 градусів Цельсія. На такій висоті, хмари складені з найдрібніших кришталиків льоду – кожний менше мікрометра», – повідомили синоптики.
Достеменно науці поки що невідомий точний процес утворення таких хмар, але теоретики відзначають, що волога може «закидатись» на таку висоту активними циклонами та вертикальними потоками повітря. Для того, щоб сформувались сріблясті хмари, волога повинна взаємодіяти з космічним пилом.
Читайте також: На Київщині зафіксували стихійне явище: за добу випало більше місячної кліматичної норми опадів
«Сріблясті хмари ще називають Хмарами Нічного Сяяння, адже після заходу сонця звичайні хмари стають темними, а сріблясті – починають світитися у темряві», – зазначають метеорологи.
Це відбувається, бо вони надто тонкі, щоб їх можна було побачити при денному світлі, їх видно лише тоді, коли нижні шари атмосфери знаходяться в тіні Землі, а високі хмари ще освітлюються сонячним світлом, якого вже не видно спостерігачам.
«Недавні дослідження показують, що в наших широтах збільшення викидів метану в атмосферу створює додаткову водяну пару через хімічні реакції, коли молекули метану досягають мезосфери, створюючи або зміцнюючи існуючі сріблясті хмари. Це той рідкісний в природі випадок, коли забруднення атмосфери можна побачити власними очима у вигляді неймовірного сяйва сріблястих хмар на тлі нічного неба», – відмічають науковці.
Нагадаємо, нещодавно над Києвом також спостерігали північне сяйво.