Про це йдеться на сторінці збору коштів на реставрацію музею «Золоті Ворота», ініціаторами якого стали Національний заповідник “Софія Київська” та волонтерське об’єднання “Люди та хвостики” (People and tails).
“Всі ми розуміємо, що у Головнокомандуючих більш важливі завдання з визволення України від ворога, то ж будемо сподіватись на небайдужих киян“, – йдеться в повідомленні.
Впродовж останніх 15 років під впливом атмосферних опадів та агресивних повітряних мас дубова обшивка павільйону та покрівля з гонту втратила естетичний вигляд.
Крім того, деревина в опорядженні павільйону є легкозаймистою і потребує спеціальної обробки від знищення вогнем, який може спричинити, зокрема, ракетний обстріл. Музей “Золоті Ворота” потребує проведення комплексу робіт з ремонту реставраційного дубової обшивки павільйону та покрівлі з гонту шляхом очистки деревини з подальшим ґрунтуванням та створення захисного шару дерев’яного брусу. Детальніше про реконструкцію тут.
Ціна проекту : 1 037 474 грн. з ПДВ (збирають 1,1 млн з урахуванням комісій банку, всі кошти, які залишаться підуть на потреби музею). Надіслати гроші безпроблемно можливо в спеціальну “банку” за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/88Fuzepc7G . Або на спеціальну картку (5375411202139197).
До слова, музей “Золоті Ворота” зараз відкрито для відвідування. Сотні людей приходять кожен день познайомитися з історією цієі унікальної споруди. Павільйон влаштовано на буронабивних палях. По верху паль створено просторовий металевий каркас, який обетоновано. По верху обетонування закріплені дерев’яні конструкції. Сучасна надбудова не тисне на руїни воріт, вона спирається на заховані в її товщі металеві конструкції.
Довідково. «Золоті ворота» збудовані у 1037 році за князя Ярослава Мудрого як головний в’їзд до Києва. Разом з Лядськими, Львівськими та Софійськими воротами, ровом та валом складали єдину оборонну систему «міста Ярослава».
За параметрами та обсягами оборонні споруди «міста Ярослава» не мали рівних у давньоруській міській фортифікації. Довжина валів становила 3,5 км, вони прикривали територію Верхнього Києва, охоплюючи площу в 80 га. Потужні земляні вали сягали висоти 16 м і мали ширину в підошві близько 30 м.
Первісно «Золоті ворота» являли собою бойову вежу з проїздом, що завершувалася надбрамною церквою Благовіщеня. Назва «Золоті» була традиційна для головних воріт багатьох стародавніх столиць світу (Єрусалим, Константинополь, Спалато, Трір).
«Золоті ворота» вже тоді стали символом міста. Загальна увага й інтерес до них спонукали до їх вивчення, опису та проведення археологічних досліджень. У 70-ті роки ХХ ст. золотоворітські руїни перебували в поганому стані. Незважаючи на вжиті заходи щодо їх збереження, знаходячись просто неба, вони продовжували поступово руйнувались. У 1970 р. після обстеження воріт спеціально створеною комісією в складі істориків, археологів та архітекторів було вирішено, що задля збереження пам’ятки необхідно відтворити її в первісному вигляді.
Будівництво павільйону розпочалося в червні 1981 р., а завершилося в квітні 1982 р. до святкування 1500-річчя Києва. При побудові павільйону була збережена пізня кладка, яка прилягає до стін першої половини ХІ ст., та контрфорси. Архітектуру храму відтворено гіпотетично за архітектурними аналогіями.
З 1983 р. павільйон-реконструкція «Золоті ворота» став музеєм.
