Навіщо на сміттєспалювальному заводі “Енергія” реактор (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Автор: Леся Москаленко
12:42 14.09

Велетенські деталі нових фільтрів та можливий розпис будівлі – як завод “Енергія” наближають до європейських стандартів побачив “Великий Київ”.

Навіщо на сміттєспалювальному заводі “Енергія” реактор (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Київ поставив перед собою амбітну мету – зробити завод «Енергія» таким, як заводи у Європі. Адже деякі європейські сміттєспалювальні заводи свого часу були далекими від ідеалу, наприклад, завод у Відні, чи завод у Будапешті. Але після модернізації обладнання та встановлення сучасних фільтрів, вони працюють, не шкодячи довкіллю і людям, приймають екскурсії і вже стали своєрідними туристичними атракціями. На «Енергії» також почали встановлювати нове обладнання для хімічної очистки димових газів. Як просуваються роботи, команда “Великого Києва” побачила на власні очі.

Чому ми не Копенгаген

Закрийте вже «Енергію» і  збудуйте новий сучасний завод, як у Копенгагені!  Щоб над ним бджілки літали, а на даху – лижний спуск! Подібні вимоги часом озвучують деякі кияни і навіть політики, що експлуатують тему сміттєпереробки. 

Сміттєспалювальний завод Amager Resource Center у Копенгагені   – найкрутіший у Європі і один з найпотужніших. Він переробляє на енергію 400 тисяч тон побутових відходів на рік. На його даху збудовано центр розваг із лижною трасою, біговою доріжкою, фітнес-зоною і стіною для скелелазіння. Не завод, а мрія.  Але тут треба зразу сказати, що такого заводу у Києві та і ніде в Україні не буде. У заводу є один жирний мінус – його вартість, інвестиції в завод у Копенгагені склали 600 млн євро.

Сміттєспалювальний завод Копенгагена

Дешевші заводи є у сусідній Польщі, наприклад, завод Krakowska Ekospalarnia у Кракові, який щомісяця влаштовує дні відкритих дверей, проводить екскурсії для городян та туристів і еко-уроки для школярів. Потужність заводу – 220 тис тон відходів на рік, вартість – 200 млн євро, з них 55,8% – кошти, виділені на цей проект ЄС.

 Або ж відомий сміттєспалювальний завод Spittelau у центрі Відня, який давно став місцевою атракцією. Неодмінно відвідати його рекомендує туристам TripAdvisor. Реконструкція заводу обійшлася місту у 250 мільйонів євро і відтоді завод Шпітеллау щороку перетворює на енергію 250 тисяч тон міських відходів.

Сміттєспалювальний завод Spittelau у центрі Відня

Отже, як бачимо, заводи з обсягами спалювання відходів близько 200 тисяч тон на рік коштують мінімум 200 мільйонів євро. А Київ (за даними Мінрегіону) за рік продукує півтора мільйони тон побутових відходів. Отже, сміттєпереробних заводів нам потрібно мінімум два, щоб і на лівому і на правому березі.

А ми всі будемо відносити свої роздільно зібрані відходи у спеціальні контейнери і платити за їх переробку. Бо ніхто не буде переробляти наше сміття виключно із бажання врятувати планету, будь-який завод має приносити дохід. Чи готові ми економічно і ментально до такого прогресу?

Сьогодні українці сплачують за вивезення відходів на спеціальні полігони, простіше кажучи, ми фінансуємо лише переміщення нашого сміття у довкілля. Сплати за переробку відходів у наших платіжках немає. Бо немає послуги. Як тільки з’явиться послуга, з’явиться і тариф. Так воно всюди працює – платить той, хто смітить. Хто смітить багато – платить більше.

«Сміттєвий переворот» у свідомості європейців відбувся понад 30 років тому. Стільки ж там існує і сміттєпереробна галузь. У нас її досі немає. Немає реформи управління відходами, немає рамкового закону і підзаконних актів. Зараз інвестор може вкласти десятки або і сотні мільйонів євро у переробне підприємство в Україні лише на власний страх і ризик.

Отже, сміттєспалювальних заводів «як у Копенгагені» у нас не буде. Та і який сенс вкладати гроші у підприємства для спалювання змішаних побутових відходів, коли вже навіть Європа поступово відмовляється від такої практики. Більш перспективним є будівництво дешевших заводів з механіко-біологічної переробки відходів, де після глибокого сортування і відбору корисних компонентів, з усього що не годиться для переробки, буде виготовлятися RDF/SRF паливо, яке потім спалюватиметься у спеціальних установках із отриманням тепла та електроенергії. Такий підхід вважається більш раціональним по відношенню до ресурсів планети.  

Столичний завод “Енергія” – єдиний сміттєспалювальний завод в Україні. Він спалює від 220 до 250 тисяч тон київських відходів на рік, теплова енергія від спалювання передається до столичної тепломережі, нею обігрівають 300 багатоквартирних будинків. Температура спалювання останнім часом дуже висока – 850-1100 градусів за Цельсієм. Це тому, що у Києві зростають обсяги сортованих відходів, які постачаються на підприємство. Серед них багато неліквідного пластику та картону, а це так звані «калорійні відходи», які дають високу температуру спалювання. Тому і виробництво тепла на потужностях «Енергії» зросло. 

До речі, славнозвісний завод у центрі Відня колись був застарілим і смердючим. 30 років тому місто реалізувало проект його модернізації. А відомий дизайнер Хундертвассер, якого мерія Відня тоді залучила до проекту модернізації заводу, спочатку відмовився, а потім передумав і погодився за умови, що після модернізації та оснащення заводу фільтрами, він не буде шкодити довкіллю і людям. Відтоді завод став схожим на казковий палац.

На столичному заводі нам по секрету сказали, що у Києва теж є ідея розмалювати «Енергію». Але, звісно, про мистецькі перформанси йтиметься лише після того, як завод буде повністю модернізованим і оснащеним потужними фільтрами.

Кожному котлу – по хімічному фільтру

“Енергія” зупинилася в ніч із 25-го на 26-те серпня і місто разом із «Київтеплоенерго» розпочало роботу одразу по кількох напрямках. Міняють котли та готуються до зимового сезону, а паралельно встановлюється нове обладнання – система фільтрів для хімічної очистки димових газів.

“Великому Києву” вдалося на власні очі побачити нове обладнання і поспілкуватися із фахівцями, які його монтують. Нам видали каски, провели короткий інструктаж і ми пішли дивитися, що ж воно таке – хімічні фільтри, які перетворять дим з труби на звичайну пару.

Екскурсію нам проводив директор заводу «Енергія» Сергій Крикун. Перше, що він продемонстрував, це майданчик для нових потужностей, де працювала техніка. Поруч стояли великі сині ємності, схожі на деталі гігантського конструктора «лего».

Це силос сорбенту, з нього будуть подаватися активоване вугілля та вапно, які поглинатимуть шкідливі компоненти димових газів, – каже Сергій Крикун, показуючи на «лего». Вони, як і газососи, компресори повітря, охолоджувальні башти, хімічний реактор, є частиною системи очистки димових газів (СОДГ).

Директор заводу «Енергія» розповів, що завод буде запущений в роботу із 1 жовтня. Зазвичай із чотирьох котлоагрегатів працюють три, один – резервний. Після запуску заводу на початку жовтня працюватимуть два котлоагрегати, але на обсяги спалювання відходів та тепловіддачу це не вплине, завод, як і раніше, буде спалювати 500-600 тон відходів на добу.

Обладнання для хімічної очистки димових газів буде встановлюватися на кожен котлоагрегат і все це відбуватиметься у два етапи. Перший етап триватиме до квітня 2022 року, коли два із чотирьох котлів запрацюють вже із новими системами очистки димових газів. На другому етапі відключать третій і четвертий котлоагрегати, їх обладнають фільтрами до грудня 2022 року.  Повна вартість проекту – 884 мільйони гривень.

Як це працюватиме?

Технології для очистки димових газів існують різні – сухі, напівсухі і вологі. Київ обрав напівсуху технологію. Спочатку димові гази від спалювання відходів потраплятимуть до електричних фільтрів, де очищатимуться від пилу, після цього за допомогою охолоджувальних водяних башт їх температуру опускатимуть із 200 до 150 градусів за Цельсієм. Коли димові гази потраплять до реактора, туди ж подаватимуться у необхідній кількості вапно та активоване вугілля. В реакторі у вихорі гарячого повітря запускатиметься реакція, унаслідок якої шкідливі компоненти будуть відведені із димових газів і утвориться нейтральне середовище.

Башти для охолодження димових газів, це металеві конструкції завдовжки 17-19 метрів. А реактори узагалі велетенські, вони стоятимуть вертикально і висота кожного буде 32 метри. Це більше, ніж десятиповерховий будинок.

Так виглядає той самий реактор

Всі конструкції для нової системи очистки спроектовані і виготовлені в Україні.  І це значно дешевше, аніж, якби їх замовляли десь у Німеччині.

Але на реакторі-абсорбері фільтрація ще не завершується, з нього димові гази подаються у рукавні фільтри, де відбувається остаточна реакція і доочистка від пилу. Таким чином у трубу виходитиме вже не дим, а пара.

Тут ви запитаєте, а як ми знатимемо, що то просто пара? Ми теж цим поцікавилися. 

Після того, як система хімічної очистки викидів запрацює, на «Енергії» буде встановлено нове обладнання для відкритого моніторингу викидів. І кожен із нас у режимі онлайн зможе перевіряти обсяги викидів і порівнювати їх із допустимими обсягами.

Власне, подібне обладнання було на заводі і до цього, контроль викидів там здійснюється постійно, як внутрішньою лабораторією, так і різними державними установами. У безперервній онлайн-трансляції із заводу можна побачити пульт керування, температуру спалювання у кожному з діючих котлів і результати контролю викидів. Але лише тоді, коли завод працює. Отже, із 1-го жовтня можна моніторити стан викидів, заходячи сюди і обираючи «онлайн трансляція».

Петро Пантелеєв: зараз «Енергія» працює за українськими нормативами, а ми хочемо, щоб працювала у відповідності із директивами ЄС 

«Встановлення системи хімічного очищення, яке відповідатиме стандартам Європейського союзу, це масштабний та унікальний для України проект, – сказав Великому Києву заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Цей проект підвищить екологічність в роботі заводу. Зараз завод «Енергія» працює у рамках українських нормативів, але ми хочемо працювати у відповідності до директив ЄС. Це означає, що після встановлення нової системи очистки димових газів, викиди будуть значно нижчими, аніж дозволено в Україні. Такими, як на заводах у Парижі, Відні чи Барселоні. Зараз із міського бюджету вже виділено 216 млн грн на роботи в рамках проекту. Залучене і державне фінансування в сумі 44 млн грн», – розповідає Пантелеєв.

Петро Пантелеєв також нагадав, що на території лівого берега столиці працюють два сучасних комплекси для моніторингу стану повітря. І у планах міста – розширювати мережу моніторингу, аби мати повну картину того, яким повітрям ми дихаємо щодня.

Нагадаємо, у 2020 році на «Енергії» розпочали будівництво високотехнологічної системи для хімічного очищення диму від спалювання побутових відходів. Встановлення системи хімочистки дозволить досягнути екологічних параметрів, що відповідатимуть європейським нормам. 
 
Відомо, що  в Києві вже встановили перші стаціонарні пости моніторингу повітря, що дозволяє вивчати та реагувати на ситуацію зі шкідливими викидами.

Великий Київ у Google News

підписатися