Як повідомили у НАН України, для цього було застосовано дані радарного космічного знімання, наданого супутником Європейського космічного агентства Sentinel-3, шляхом обчислення індексу NDWI (Normalized Difference Water Index).
Аналіз даних показав, що станом на:
- 5 червня 2023 року затоплена площа в межах дослідної ділянки складала 830 км2,
- 7 червня – вже більше 1200 км2. За результатами видно суттєве підняття рівня не Дніпра а й Інгульця.
- 8 червня 2023 року – огляд територій можливий частково, нижче Херсона за течією Дніпра через сильну хмарність. Дані демонструють практично повне затоплення Кардашинки, Коханів, Голої Пристані, Солонців та великої кількості затоплених або суттєво підтоплених інших населених пунктів. Практично повністю затоплені всі дніпровські острови нижче Каховської ГЕС.
Очікувані наслідки повені:
- затоплення шаром води значної площі землі;
- ушкодження та руйнування будівель та споруд;
- ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;
- руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
- загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
- вимивання родючого шару ґрунту;
- псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;
- загроза інфекційних захворювань (епідемії);
- погіршення якості питної води;
- загибель людей.
Серед інших проблем, які потребують подальшого дослідження, в тому числі дистанційними методами: зниження рівня Каховського водосховища, моніторинг рівня води та її температури у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС, яка наразі знаходиться під окупацією.
Відомо, кияни тонами передають їжу, воду та речі постраждалим на Херсонщині.