На Позняках обікрали набережну, облаштовану за рахунок Громадського бюджету

Автор: Галина Ворона
20:50 06.04

Набережну Дніпра на Позняках за кошти Громадського бюджету перетворили на затишну прогулянкову зону з доріжками, лавами, урнами та освітленням. Кілька місяців назад звідти зникли 4 лави та кілька кришок від смітників, а днями – ще 4 лави. Сума збитків сягнула 90 тисяч гривень.

На Позняках обікрали набережну, облаштовану за рахунок Громадського бюджету

Нелегку історію чи не єдиної зони відпочинку на Позняках з доступом до води розповіло видання “Хмарочос”.

Набережна до Громадського бюджету і після

Набережна між парками Прибережний на Позняках та Вербовий Гай на Березняках  тривалий час перебувала в занедбаному стані з непролазними хащами та сміттєзвалищем, і кияни оминали її.

Після успішної реалізації кількох проєктів Громадського бюджету це місце стало затишним і популярним простором для дозвілля – з лавами, урнами, відремонтованими сходами тощо. Люди почали там гуляти, відпочивати на лавах, кататися на велосипедах.

Лави, на які не хотілося б зазіхнути

Як розповів виданню киянин Олександр Томазов – ініціатор проєктів Громадського бюджету по облаштуванню набережної, для цієї зони відпочинку навмисно робили нестандартні лави, на які, на їхню думку, не хотілося б зазіхнути.

Цей дизайн дуже специфічний, адже лави підходять лише для місць на узвишші”, – каже він.

Лави швидко облюбували місцеві мешканці – на вихідних і в гарну погоду вони рідко бували порожніми.

Набережна з лавами

Хто відповідатиме за зникнення лав?

Згідно з кадастровим планом, територія набережної не перебуває на балансі КП “Плесо” – підприємство займалося благоустроєм локації лише в рамках громадського бюджету.

Як виконавець проєкту, “Плесо” повідомило поліцію про крадіжку майна і заявило про близько 90 тисяч гривень збитків.

При цьому видання зауважує, що відповідно до розпорядження КМДА №111 від 04.02.2009 року КП “Плесо” зобов’язане прийняти на баланс внутрішні водні об’єкти та гідротехнічні споруди Києва.

Однак, для цього слід необхідно підготувати чи виготовити пакет документів (документи на право користування земельними ділянками, кадастрові плани, дані щодо грошової оцінки водних об’єктів тощо). А це, за словами прес-секретарки “Плеса” Юлії Бородай, потребує коштів, які наразі відсутні. Крім того, щоб взяти на баланс водний об’єкт, потрібне додаткове фінансування на його обслуговування, якого знову-таки немає.

Ми щороку подаємо бюджетний запит на фінансування вказаних робіт до КМДА. Поки що без успіху”, – пояснює Юлія Бородай.

Наразі набережну прибирають місцеві мешканці і волонтери, що час від часу організовують суботню толоку. Працівники “Плеса” за домовленістю з містянами забирають вже підготовлені мішки зі сміттям.

У комунальному підприємстві запевняють, що готові співпрацювати з поліцією у пошуку викрадених лав, але замінити їх новими поки що можуть: це додаткові витрати з бюджету, які наразі не передбачені, бо лави не перебували на балансі “Плеса”.

Набережна без лав: люди сидять просто на бетоні

Знову все самі

Олександр Томазов шкодує, що лави не зробили максимально непоказними, щоб на них ніхто навіть не подумав зазіхнути. Та зупинятись не збирається.

Принесемо туди колоди чи будемо спрощувати конструкцію, аби повернути собі місце для сидіння”, – ділиться він планами.

Досвід облаштування набережної показав, що для фундаментальних змін зусиль містян недостатньо – тут потрібен продуманий комплексний підхід, розумно вплетений у загальну стратегію розвитку міста. Адже якщо містяни переберуть на себе обов’язки і завдання міських служб, то й податки, які йдуть на утримання цих служб, повинні надходити в їхні кишені.

До слова, у столиці до 25 квітня триває подання проєктів Громадського бюджету – 6.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...