Таку думку висловив нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин, він особисто та ще 311 нардепів під час війни внесли зміни до Держбюджету та виділили на добудову Національного музею Голодомору-геноциду 573, 9 млн грн.
Нардеп наголосив, що Мінкульт не повинен був вносити подібне чутливе питання на голосування у парламент під час війни. Наразі Юрчишин зрозумів, що нардепи не повинні сліпо довіряти міністру культури Олександру Ткаченку.
“Я погоджуюсь с тим, що напевно такі витрати не на часі. Наша фракція голосувала за дане виділення, нас переконало й позиція Міністерства й профільного Комітету. Та й на Погоджувальній раді більшість фракцій підтримали це рішення. Але воно виглядає недалекоглядним, бо неспівставно, що держава досі не забезпечує належним рівнем потребу в тих же самих безпілотниках, а ми в пріоритет поставили досить серйозну витрату”, – пояснив він в ефірі “Радіо NV”.
Вже після голосування та обговорення у суспільстві, Юрчишин зрозумів, що він та більше 300-т народних обранців “дали в штангу” виділяючи кошти під час війни не на забезпечення військових, а на добудову музею.
“Питання на часі чи не на часі? Не на часі. Дали в штангу. Треба було шукати інші механізми. На жаль зараз ми маємо рішення, яке ділить суспільство й переважна більшість вважає, що це недоцільно. Хоча дослідники Голодомору, які все життя вкладалися, щоб цей злочин Радянського режиму був зафіксований явно, що вони максимально підтримують розвиток музею. Але в пріоритетах держави спочатку треба забезпечити фронт, забезпечити житлом людей, які постраждали, плюс ефективніше проводити політику по вимушених переселенцях, а вже тоді вирішувати питання добудови”, – додав нардеп.
Дивіться також: Будівництво Музею Голодомору. “Великий Київ” пролетівся над Парком Слави
Нагадаємо, Національний музей Голодомору-геноциду мали б добудувати до 90-ї річниці трагедії з дня трагедії у 2023 році, однак проєкт зупинили через повномасштабне вторгнення російських фашистських військових в Україну.
У проєкті передбачено пішохідний місток, який з’єднуватиме музей із паркінгом на Дніпровському схилі. В приміщенні майбутнього музею будуть розташовані зали з постійними експозиціями та змінною експозицією, три конференц-зали, науково-методичний центр, великі фондові сховища, бібліотеки, освітні класи, екскурсійне бюро, медпункт, кафе та гардеробна.
Восени 2021 року навколо Музею Голодомору стався скандал: директорка Олеся Стасюк наполягала, що під час Голодомору загинули 10,5 млн людей. Низка науковців звернулися до громадськості з відкритим листом, заявивши, що музей Голодомору-геноциду причетний до фальсифікації: інформація про кількість жертв не має під собою ґрунтовних і фактологічних досліджень.
Міністерство культури видало наказ про її звільнення, де було зазначено, що Стасюк не виконала умов трудового договору – не просувала авторитет музею на державному та міжнародному рівні. У червні 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд вирішив поновити Олесю Стасюк на посаді директорки Музею Голодомору. Нині обов’язки директорки виконує кандидат історичних наук Леся Гасиджак. Її призначили в липні 2022 року.