Нині Тетяну Савіцьку вважають чи не найвпливовішою експерткою України у справі інфлюенс-маркетингу. Вона виросла у Мирополі на Житомирщині, а у 16 років переїхала до Києва навчатися на фармацевта. Проте згодом знайшла власну справу, яка стала визначальною в її житті – і це блогерство та допомога іншим у розвитку власних онлайн-проєктів. Про свої відкриття вона розповіла “Великому Києву”.
Коли вперше з’явилося відчуття: «Я хочу сама створити своє життя, а не прийняти той сценарій, який мені дістався»?
Мені здається, що це відчуття було в мене ще з дитинства. Я завжди хотіла більшого. Хотіла побачити світ, гарно жити, заробляти гроші, мати можливість купувати собі те, що подобається, і ні від кого не залежати. Коли в 15 років я поїхала навчатися, то вже почала розуміти, що багато чого в житті залежить від мене самої. Звісно, тоді я ще навіть близько не уявляла, куди мене занесе життя і чим я буду займатися.
Але знаєте, що цікаво? Я ніколи не боялася починати щось нове. Навіть коли не знала, як саме це зробити. Могла боятися, переживати, сумніватися, але все одно пробувала
І, мабуть, найбільше мене завжди рухало бажання мати свободу. Самій вирішувати, де жити, чим займатися, з ким спілкуватися і як взагалі виглядатиме моє життя. Я не можу сказати, що в якийсь конкретний день прокинулася і вирішила все змінити. Просто з кожним роком мої бажання ставали більшими, а разом із ними росла і я.
У 2018 році Ви почали повноцінно вести блог ще під час вагітності. Що тоді бачили в блогінгу: хобі, можливість заробітку чи нову професію, якої ще фактично не існувало?
Та який заробіток? Я тоді навіть не думала, що на цьому можна буде заробляти гроші, а тим паче побудувати цілий бізнес. У 2018 році я була вагітна, мені хотілося ділитися своїм життям, емоціями, переживаннями, підготовкою до материнства. Мені просто подобалося знімати все про доньку , розповідати, спілкуватися з людьми. І було неймовірно цікаво, що за моїм життям хтось спостерігає, коментує, щось запитує. Тоді блогінг ще не сприймали як повноцінну професію. Та і я сама не розуміла, які можливості він може відкрити. Але я досить швидко зрозуміла одну цікаву річ. Люди довіряють людям. Їм цікаво спостерігати за чужим життям, дослухатися до рекомендацій, переймати досвід. І от поступово те, що починалося як звичайне захоплення, стало частиною мого життя. Іноді сама думаю, як цікаво все склалося.
Просто почала вести блог після народження, а через роки вже маю власну агенцію, працюю з брендами та блогерами й допомагаю бізнесам заробляти завдяки інфлюенс-маркетингу
Хоча якби мені у 2018 році хтось розповів, чим я буду займатися сьогодні, я б, напевно, дуже здивувалася.
У який момент Ви зрозуміли, що блогінг – це вже не просто про контент, а про економіку зі своїми правилами, бізнес-моделями та великими бюджетами?
Напевно, тоді, коли я почала дивитися на блогінг уже зі сторони бізнесу. Бо коли ти блогер, то бачиш одну картину. Ти створюєш контент, спілкуєшся з аудиторією, отримуєш рекламні пропозиції, заробляєш гроші. А коли починаєш працювати з брендами, розумієш, наскільки все масштабніше. Я побачила, що за однією рекламою стоять бюджети, маркетингові стратегії, аналітика, переговори, продажі. І що блогер із телефоном у руках може приносити бізнесу сотні й тисячі клієнтів. Мене це дуже захопило. Я почала більше розбиратися, як усе працює, чому в одного блогера реклама продає, а в іншого з такою самою аудиторією взагалі немає результату. І от тоді я зрозуміла, що тут величезні можливості для бізнесу. Причому як для самих блогерів, так і для брендів. Мені взагалі подобається думка, що колись люди просто виставляли фотографії свого життя в Instagram, а сьогодні навколо цього сформувалася ціла індустрія, де працюють тисячі людей і обертаються величезні гроші. І найцікавіше, що ми ще далеко не побачили всіх можливостей цього ринку.
Ви понад сім років працюєте в інфлюенс-маркетингу. Як за цей час змінилося саме поняття «реклама у блогера»?
Ой, та змінилося практично все! Раніше бренди раділи, що блогер просто показав їхній продукт і про нього дізналися люди. А сьогодні бізнес уже вміє рахувати гроші й хоче розуміти, що отримав за кожну вкладену гривню. І мені це подобається, бо нарешті почали дивитися не лише на кількість підписників, а й на те, чи здатен блогер реально впливати на рішення людей. Я завжди кажу, що можна мати мільйон підписників і не продати нічого, а можна мати 10 тисяч і забезпечити бренду чергу з клієнтів. Тому сьогодні реклама у блогера для мене вже повноцінний маркетинговий інструмент, який має приносити конкретний результат.
Чому частина бізнесу досі сприймає інфлюенс-маркетинг як «знайти блогера, домовитися про рекламу і чекати результату»?
Бо зі сторони все виглядає дуже просто. Знайшов блогера, заплатив гроші, він виставив сторіс і чекаєш продажів. А потім бізнес розчаровується і каже, що реклама у блогерів не працює. Але ж ніхто не запитує, чи правильно обрали блогера, чи його аудиторії взагалі потрібен цей продукт, як підготували рекламну подачу і чи готовий сам бізнес приймати клієнтів. Я за сім років стільки бачила реклам, де гроші буквально викидали на вітер, що іноді аж боляче. І найбільша помилка бізнесу, на мою думку, це купувати рекламу заради самої реклами, не розуміючи, що конкретно вона має принести.
Що насправді стоїть за ефективною кампанією з інфлюенсерами? Які елементи бізнес часто не бачить, але саме вони визначають результат?
Я завжди кажу, що найважливіша робота відбувається ще до того, як блогер викладе рекламу. Ми можемо тижнями аналізувати аудиторію, перевіряти статистику, підбирати блогерів, придумувати подачу. Іноді відмовляємо клієнта від блогера з мільйонною аудиторією, бо розуміємо, що його підписники просто не куплять цей продукт. А ще є момент, про який бізнес часто забуває. Можна привести тисячу потенційних клієнтів, але якщо сайт незручний, менеджер не відповідає або сама пропозиція слабка, продажів не буде, коли сторінка не упакована . Тому я завжди дивлюся на весь шлях клієнта. Бо наше завдання не закінчується на красивій сторіс і хороших охопленнях. Мені цікаво, скільки людей реально прийшли, купили і скільки грошей заробив бізнес з цієї реклами.
Чи можна сьогодні виміряти ефективність блогера не лайками та переглядами, а реальними продажами? Які показники для вас є ключовими?
Звичайно! І я взагалі не розумію, чому досі хтось оцінює рекламу виключно за переглядами. Мені як власниці агенції важливо бачити конкретні цифри. Скільки людей перейшло, скільки залишило заявки, яка вартість одного клієнта і скільки грошей у результаті заробив бізнес. Ми навіть можемо порахувати, який блогер привів клієнта за 10 гривень, а який за 200. І повірте, кількість підписників тут далеко не завжди вирішує. Але є ще один момент. Не кожна людина купує відразу після реклами. Хтось підписався, поспостерігав місяць і лише потім зробив покупку, реклама це теж інвестиція вперед. Тому я завжди дивлюся і на швидкі продажі, і на те, яку аудиторію ми привели бренду в перспективі.
Чи буває так, що відмовляєте клієнту від співпраці з конкретним інфлюенсером, навіть якщо він дуже популярний? Якими критеріями керуєтеся?
Так, і буває таке. Буває, клієнт приходить і каже, що хоче рекламу в конкретного блогера, бо він популярний і всі його знають. А я дивлюся на статистику й розумію, що це буде не дієва реклама, адже вони немають кінцевого покупця . Для мене важливо, хто дивиться цього блогера, наскільки аудиторія йому довіряє, як реагує на рекламу і чи взагалі купує за його рекомендаціями.
Обов’язково дивимося на репутацію та попередні рекламні інтеграції. Бо популярність блогера ще не гарантує його ефективності
Коли ваш особистий блог переріс у Influence Company, що змінилося у вашому сприйнятті себе – ви стали підприємницею чи просто нарешті назвали бізнесом те, що вже давно ним було?
Мені здається, я вже давно була підприємницею, просто сама цього до кінця не усвідомлювала. Бо коли ти ведеш блог, домовляєшся з брендами, продаєш рекламу, ведеш переговори, ти фактично вже займаєшся бізнесом., тим паче що ти платиш податки. Але коли з’явилася Influence Company, я відчула зовсім інший рівень відповідальності. Тепер у мене є команда, клієнти, бюджети, зобов’язання. І від моїх рішень залежить уже значно більше людей. І знаєте, що найцікавіше? Раніше я думала, як заробити самій, а сьогодні думаю, як побудувати компанію, яка буде заробляти для команди, бо у всіх є сімї й розвиватися навіть без моєї постійної участі. Хоча зізнаюся, навчитися делегувати й перестати все контролювати для мене досі окремий вид мистецтва який наразі дуже складно дається.
Ви працюєте з великими брендами та різними нішами. Який запит бізнесу сьогодні найскладніше вирішувати через інфлюенсерів?
Напевно, найскладніше, коли бізнес хоче все й одразу. Щоб сьогодні блогер виставив рекламу, і щоб відразу вже були сотні продажів. І бажано за мінімальним бюджетом . Особливо складно з продуктами, де людина довго приймає рішення. Наприклад, фінансові послуги, медицина чи дорогі покупки. Тут однієї сторіс точно замало, потрібно поступово формувати довіру. А ще буває, що сам бізнес не розуміє, чого хоче. Каже, нам потрібні охоплення, підписники, продажі й впізнаваність. Усе одночасно. Тому ми завжди починаємо з конкретної цілі. Бо я можу привести людей до бренду, але змусити їх купити те, що їм не потрібно, не зможе навіть найпопулярніший блогер і жодна інша компанія. тут потрібно пробудувати стратегію яка приведе думку людини купити
Які помилки брендів у роботі з блогерами ви бачите найчастіше?
Ой, тут я можу вже напевно книгу написати.
Перша помилка, коли обирають блогера за кількістю підписників, а не за його аудиторією…
Друга, коли хочуть за одну рекламу отримати результат на мільйон. І третя, моя улюблена, коли бренд настільки контролює блогера, що реклама перетворюється на рекламу в лоб, якій ніхто не вірить. І ще одна річ, яку я постійно повторюю клієнтам. Блогер може привести вам людей, але якщо ваш продукт слабкий або сервіс жахливий, жодна реклама вас не врятує.
Чи змінився український бізнес у своєму ставленні до блогерів після повномасштабної війни?
Так, і дуже сильно. Після початку повномасштабної війни бізнес став набагато уважніше ставитися до того, кому довіряє представляти свій бренд. Раніше могли обрати блогера просто тому, що він популярний. А зараз дивляться на його позицію, репутацію, цінності, поведінку в суспільстві. І самі українці змінилися. Люди дуже тонко відчувають фальш, особливо коли хтось намагається заробити на болючих темах сьогодні. Ще я помітила, що український бізнес став сміливішим. Попри війну бренди запускають нові продукти, виходять на ринок, шукають нестандартні формати реклами. І мене це, чесно, дуже захоплює.
Як ви думаєте, чи можна говорити про блогерів як про нову економіку країни? Яку роль вони вже відіграють у бізнесі та комунікаціях?
Однозначно так! І я навіть скажу більше, блогери вже давно стали частиною економіки України, просто не всі ще усвідомили їхній реальний вплив, але я над цим також працюю. Подумайте самі, один блогер може за добу забезпечити бізнес замовленнями на місяць вперед. За цією рекламою стоять виробництва, працівники, логістика, податки, нові робочі місця. А ще блогери сьогодні формують думки людей, піднімають важливі суспільні питання, збирають мільйони на допомогу армії. Мене іноді дивує, коли блогінг досі називають несерйозною професією. Бо поки хтось сміється з людей, які знімають сторіс, ці люди допомагають українським компаніям заробляти мільйони. І я впевнена, що вплив цієї індустрії на економіку країни буде тільки зростати з кожним роком, бо я роблю для цього премію United Bloggers Awards
Ви створили Blogger Awards UA – премію, яка стала окремою платформою для українських інфлюенсерів. Навіщо вам було створювати власну премію, коли ринок уже мав різні формати відзначення блогерів?
Коли це почали робити, то тоді жодної премії не було ще, ніхто нічого не робив. а зараз звичайно їх стало дуже багато. Я сама йду шляхом блогерства і добре знаю, скільки праці стоїть за цією професією. І мені хотілося, щоб в Україні більше говорили про людей, які створюють контент, розвивають власні бренди, впливають на суспільство та допомагають бізнесу зростати. А ще мені хотілося об’єднати цю індустрію. Щоб блогери, бренди, підприємці могли знайомитися, спілкуватися, створювати спільні проєкти.
Наразі моя місія, щоб блогерство стало офіційною професією в Україні
Моя премія є підтвердженням цього, в нас все офіційно зареєстровано і нагороди мають серійні номери. І коли ми дійдемо до кінцевої точки, я хочу стати перше прохідцем
Проєкт отримав 85 мільйонів охоплень через digital. Що стоїть за цією цифрою? Як вдалося створити такий масштаб?
82 мільйони охоплень! Я сама іноді дивлюся на цю цифру й думаю, нічого собі, що ми зробили). Але знаєте, такі результати не з’являються випадково. Ми від початку розуміли, що хочемо, аби про United Bloggers Awards (UBA ) говорили далеко за межами самої події. Ми залучали блогерів, медіа, партнерів, продумували інформаційні приводи, контент, який людям захочеться поширювати самим. І тут спрацювала найсильніша сторона інфлюенс-маркетингу. Коли сотні людей одночасно говорять про одну подію, її масштаб зростає неймовірно швидко. Для мене ці 82 мільйони стали ще одним підтвердженням того, наскільки потужним може бути вплив блогерської спільноти, коли всі об’єднані навколо однієї ідеї.
Яку одну помилкову думку про інфлюенс-маркетинг ви хотіли б стерти з голови українського бізнесу?
Що реклама у блогерів це дорого і результат непередбачуваний. Мене завжди дивує, коли бізнес каже, що 3 000 тисяч за рекламу дорого, але при цьому спокійно витрачає сотні тисяч на інші канали просування. Я завжди запитую, а дорого відносно чого? Якщо ви витратили 3 000 тисяч і заробили 300, то це дорого? А якщо витратили 5 тисяч і не отримали жодного клієнта, то це дешево? Я дуже хочу, щоб український бізнес навчився оцінювати рекламу через результат, а не через суму в рахунку. Бо найдорожча реклама та, яка не принесла вам нічого.
Ви часто говорите про силу. Що для вас насправді означає бути сильною жінкою – не в Instagram-формулюваннях, а в реальному житті?
Ой, знаєте, я раніше думала, що сильна жінка це та, яка все може сама. Заробити, вирішити всі проблеми, подбати про дитину, побудувати бізнес і ще всім навколо допомогти/ І я так жила роками. А потім зрозуміла, що можна бути сильною і водночас страшенно втомленою від цієї сили. Сьогодні для мене сильна жінка це та, яка вміє обирати себе. Яка може сказати «ні», піти від тих хто не оцінив вас, де їй погано, попросити про допомогу і не відчувати за це провини. Я теж плачу, боюся, помиляюся. Іноді мені хочеться, щоб хтось просто обійняв і сказав, що сьогодні можна нічого не вирішувати. І, мабуть, найбільша моя перемога зараз це навчитися дозволяти собі бути слабкою. Бо я вже достатньо довела собі, що можу бути сильною, і можу заробити на життя для себе і своїх рідних.