Аби пояснити українському суспільству, у чому полягає відповідь на запитання “Чому важливо повертатись до української мови?” та донести до українців історичну правду меценатська фундація OLOS за підтримки науковців Національного заповідника “Софія Київська” та Міністерства освіти і науки України створила науково-просвітницьке відео, що містить низку фактів, як нищили та принижували українську мову, як “спецоперація” щодо українського питання триває вже понад 300 років, якою є справжня історія України.
Відео наводить аргументи, що допоможуть донести українцям, які досі є російськомовними, важливість переходу на “соловʼїну”, мотивує глядача робити власні дослідження, зацікавлює історією тих, хто нині не розуміє всієї глибини та сили впливу історії на свідомість людини.
- Як так сталося, що мільйони українців не просто знають і говорять російською, але й щиро вважають її своєю рідною мовою, як русифікація так глибоко проникла в українські міста?
- Чому на одинадцятому році війни продовжують спілкуватись російською?
За останні роки мільйони свідомих українців перейшли на спілкування українською мовою, а багато хто навіть обрав своєю місією популяризувати такий перехід. вони часто наражються на опір, що іноді переростає в суперечки. На жаль, у такій комунікації іноді не вистачає сильних аргументів та достовірних фактів, які б стали у нагоді та переконали візаві, пояснили, чому розмовляти українською не лише вкрай важливо, а й життєво необхідно в контексті національної безпеки в сучасних реаліях.
18-хвилинний ролик побудований у вигляді захопливої хронологічної стрічки, де крок за кроком автори пояснюють, як почалася та як розвивалась культурна “спецоперація” знищення України.
Ми бачимо, що Мовне Питання в Україні має дуже велику інерцію, і навіть частина людей, що відмовилась від “язика” на початку великої війни, зараз переживає відкат. Бо це напруга, бо так швидше і легше. Але насправді – через те, що причина відмовитись була суто емоційною: ненавиджу росіян, не хочу бути як вони, – розповідає Дмитро Брезинський, ключовий меценат проєкту “Мовне питання”.
Та додає, що такої мотивації мало, і вистачає надовго її не всім:
Без розуміння історичного підґрунтя, справжньої історії української мови, з підсвідомою вірою у парадигму “українське = сільське”. Звісно, такий перехід був стихійним, і як показало життя – тимчасовим, тому що не вистачає компоненту “знаю, люблю і ціную українську”, а є лише “обурений і мщуся російській”. Друга мотивація створює напругу, від якої хочеться розслабитись рано чи пізно, а розслабитись – значить обрати легший варіант – повернутись до російської”.
Стародавні графіті на стінах Софії Київської закарбували навіки свідчення того, що розмовною мовою історичного центру Руси-України була саме українська. Попри столітні намагання загарбників зробити нас німими, відняти нашу мову – вона вистояла. Вистояла, як вже тисячу років в Софії стоїть Богоматір-Оранта, Непорушна Стіна, символ української стійкості. Тому ми радо долучились до проєкту, покликаному висвітлити історію нашої мови та боротьби за неї багатьох поколінь українців”, – розповіла очільниця “Софії Київської” Неля Куковальська.
