Історію про те, як звичайний годинник врятував не одне життя, розповіла жителька Маріуполя Ольга Светлічна.
За її словами, після 10 березня її родина втратила будинок, і Ольга почала вираховувати найбезпечніший час, проміжки тиші між відльотами та прильотами снарядів.
“Це врятувало нам життя. Найбезпечніший час мені видався з 8:00 до 9:00, у цей час я зважилася повернутися до зруйнованої квартири, щоб витягти з-під завалів трохи їжі, води, одягу та ковдри. В цей час я виходила до багаття зробити чаю, відварити картоплі”, – написала жінка.
Проміжки тиші між відльотами та прильотами снарядів були 7-10 хвилин. І таким чином Ольга з мамою та собакою, від прихистку до прихистку протягом 1,5 години, бігли з речами до машини, коли на 17 мікрорайоні розпочався запеклий бій.
“І ось за два тижні окупації ми почули, що можна спробувати вибратися з того пекла… авто вціліло!!! А палива вистачило аж до Запоріжжя! 15 березня ми вирушили з Маріуполя, 17-го я була в Запоріжжі. Кожні кілометрів 30 нас та нашу автівку перевіряли орки-покидьки…коли ми вирушали мені радили позбутися годинника аби не виникло проблем, але ні на мить я не замислилась аби викинути свого годинника!Я поклала його в кишеню і знала…врятував мене в пеклі…врятує і на шляху з пекла…і так годинник став оберегом”, – розповіла про порятунок маріупольчанка.
Відомо, журналіст розповів про дикунські «граффіті» армії РФ на стінах сільської школи.