«Перший місяць після того, як відбувся вихід з “Азовсталі” наших військових, я був у списках загиблих. Але мама вірила, що я живий, і згодом цьому отримала підтвердження. Я попав на відео з Оленівки, вона мене там побачила і намагалась розшукати, навіть їздила до колонії у росію, де мене тримали, але, звісно, що ніхто з нею там не розмовляв і ніяких відомостей не надав», – розповів Ілля в інтерв’ю виданню Телеграф.
Рідні чекали на повернення Іллі і увесь час, поки він був у полоні, перебували в окупованому Маріуполі, і лише після радісного для них обміну полоненими, виїхали до Києва. Тепер винаймають у столиці житло, як і звільнений військовий.
Ось цей кадр, який став болісною, але одночасно радісною звісткою для рідних Іллі – що він живий, однак, нажаль, у російському полоні:
Ілля Ільяшенко випускник морського ліцею, який був розташований у Маріуполі. Він служив у 23-му загоні Морської охорони Державної прикордонної служби України. У складі цього підрозділу в перші дні повномасштабного вторгнення стримував ворога, який намагався прорватися в його рідне місто, з моря. А згодом, перепливши річку, разом з побратимами прорвався на «Азовсталь». За наказом військового керівництва вийшов з «Азовсталі» у полон, в якому перебував з 19 травня 2022 по 16 лютого 2023-го року.
«Найстрашніше, що пережив тоді, – прорив на “Азовсталь”. Під час нього в нашу автівку влучила протитанкова ракета, я вцілів, отримав важку контузію. Потім була доба виживання в оточенні ворога. Щоб добратися до заводу, був змушений перепливав річку, але залишився живим, та продовжив тримати оборону разом з побратимами», – ділиться Ілля.
Все, що пережив під час оборони Маріуполя, він описує в книжці, яку планує презентувати у лютому – на річницю свого звільнення з полону.
Раніше “ВК” розповідав, що систематизував історії, які свідчать про злочини, а також про те, що допомогло вижити українським військовополоненим. З ними можна ознайомитися за посиланням.