Про це розповів науковий співробітник Інституту соціології НАН України Іван Соколовський на основі даних соціального моніторингу, що здійснюється Інститутом більше трьох десятиліть.
Люблю роботу
Науковець проаналізував проблему задоволеності українців своєю роботою протягом останніх 30-ти років. Порівнюючи дані 1994 і 2024 років, Соколовський підкреслив, що за цей час задоволеність роботою виросла практично вдвічі – від 33% до 60%. Навіть із врахуванням усіх складнощів періоду повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Пошук роботи та страх втратити
Щодо доступності працевлаштування за фахом і з достатнім заробітком, то 70-тьом % опитаних з 2002 по 2021 рр. було важко знайти таку роботу.
Соціолог відзначив. що побоювання українців втратити роботу є стабільним страхом багатьох: у 1994 р. їх було 60%, а у 2021 р. – 70%.
Парадоксально, що у 2024 р. таких було значно менше – 39.6%, можливо тому, що у період війни на перший план вийшли набагато більші страхи. Та й багато українців під час війни за межі країни виїхали і звільнили вакансії.
Тож склалася така ситуація, що, з одного боку, зростає задоволеність українців не тільки роботою, але і життям, а з іншого боку багатьом важко знайти роботу за кваліфікацією і з достойною оплатою і в уяві постійно маячить страх безробіття.
Топ задоволених має такий вигляд:
- ФОП – 75%
- Офіційно працевлаштовані – 63%
- Фрілансери – 48%
- Працівники за договором – 42%
За словами науковця, цифровізація, диджиталізація економіки розширила можливості гнучких варіантів працевлаштування і роботи, проте у багатьох випадках позбавила працівників звичних «підпорок» на кшталт рідного роду соціальних гарантій працівникам від держави, роботодавців тощо.
Втім, відхід від патерналістських моделей і готовність працівників брати на себе відповідальність є не тільки ознакою втрати комфорту, але і ознакою їх дорослішання та більшої готовності активно діяти у сфері працевлаштування.
Відомо, вулицю у Голосієві назвали іменем київської науковиці, “матері” української онкогематології.