Раніше «ВК» розповідав, що у Верховній Раді вже почали розгляд законопроекту 9107-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану”. Коментуючи його перша заступниця Голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко заявляла, що вклади українців будуть забезпечені.
Однак кореспондент «ВК» помітив в документах кілька пунктів, які викликали сумніви щодо реалізації вказаної ініціативи без втрат для вкладників та клієнтів. Відтак, звернувся за експертною думкою.
У відповідь на запитання, чи варто переживати фізичним особам за гроші, які вони тримають у банках описаної вище категорії, фахівці пояснюють – залежатиме від обставин.
Якщо банк буде ліквідовано, повернення грошей фізичних осіб буде здійснюватися через Фонд гарантування вкладів.
У випадку, коли банк буде націоналізовано, гроші вкладників залишатимуться у фінустанові з можливістю зняття та поповнення рахунків, отримання нових послуг.
Однак, щодо обох сценаріїв є нюанси.
Повернення грошей через Фонд гарантування вкладів
Як працює система повернення вкладів через Фонд гарантування (далі – ФГВ) розповів партнер юридичної компанії Arzinger, керівник практики банківського та фінансового права Олександр Плотніков:
«На період дії в Україні воєнного стану та трьох місяців після його припинення ФГВ відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку».
Юрист додає, що дізнатися про початок повернення вкладів, а також що для цього потрібно, розміщують на сайті ФГВ та сайті банку, який ліквідовують:
«При цьому призначається банк-агент, через який здійснюється повернення коштів. Після початку повернення коштів вкладник може звернутись до банка-агента для отримання грошей».
Депутат парламенту, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Геннадій Касай також заспокоює, що «державна система гарантування вкладів фізичних осіб діє в повній мірі, жоден законопроект не передбачає винятки та обмеження щодо повернення вкладів фізичних осіб»:
«Рік тому, в квітні 2022-го, президент підписав закон про гарантування повернення 100% суми банківських вкладів на час воєнного стану та три місяці після його завершення (у «мирних» умовах ця сума обмежувалася 200.000 грн). Витрати на повне повернення вкладів таким чином ляжуть на державний ФГВ та загалом на державний бюджет».
Водночас, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, звертає увагу, що повернення грошей через ФГВ вимагатиме часу, і одразу після того, як буде оголошено ліквідацію прийти і забрати свої кошти та ще й з відсотками (якщо це були вклади по депозиту) не вийде.
«Хоча фізичні особи отримають 100 % своїх коштів через ФГВ, процес виплат може тривати кілька місяців, весь цей час кошти будуть заморожені. Також, якщо кошти лежать на депозитах, то при ліквідації банку нарахування процентів по них буде зупинено», – каже Хмелевський.
Втратити очікувану вигоду можуть клієнти, у яких кошти зберігаються в іноземній валюті, каже Хмелевський, – бо ФГВ буде здійснювати їх виплату в гривнях по курсу НБУ:
«Це може призвести до того, що клієнти зазнають збитків через різницю валютних курсів».
Аби не чекати на вирішення долі своїх вкладів, експерт рекомендує забирати депозити з рахунків фінустанов сумнівного походження.
В цьому контектсі варто згадати прислів’я, що «гроші люблять тишу». Відсутність значних коливань на рахунках, навіть проблемних банків стабілізує фінансову систему країни. Відтак, значна кількість звернень громадян з метою забрати свої гроші з відсотками по вкладах – не надто вигідна ситуація для економіки. Комфортніше та патріотичніше буде зняти кошти з рахунків одного банку та покласти на депозит у фінустанову, у якій впевнені.
Націоналізація замість ліквідації – чому це зручно
Якщо банк націоналізується, то клієнтам банку нічого не загрожує, переконаний Хмелевський. Каже, тоді банк буде продовжувати працювати, а контролювати його буде держава.
Водночас, народний депутат Геннадій Касай зазначає, що у вказаному законопроекті 9107-1 акцент зроблено на ліквідацію, а не на націоналізацію:
«Банк продовжить виконувати свої зобов’язання по вкладах, а клієнти зможуть розпоряджатися своїми вкладами у звичайному «режимі». І саме націоналізацію, а не ліквідацію банку, на мою думку, мав би передбачати цей законопроект або альтернативні законопроекти! Такий підхід додав би стабільності банківській системі та впевненості вкладникам банків».
Читайте також: Вихід з РФ чи відбілювання репутації: Райффайзен Банк анонсує обмін російських активів на частку Сбербанку в ЄС
Хай вам Росія компенсовує ваші збитки!
Запропонований законопроект передбачає внесення правок до кількох діючих законів України, про покладення відповідальності за завдані збитки внаслідок ліквідації банків на державу-окупанта. Звичайно, в умовах війни передовсім РФ та її олігархи винні у проблемах в фінансовій системі України. Однак, у даному випадку йдеться про долю клієнтів, вкладників, працівників фінустанов – громадян України.
Тобто, якщо судом буде встановлено, що вказані особи зазнали збитків – то відповідальність на РФ. Відтак, покривати їх з державного бюджету не будуть, але з репарацій, суми яких будуть визначені міжнародними судами, та які у майбутньому будуть вимагати сплатити з бюджету РФ. Для розуміння – після ІІ світової війни Німеччина виплатила репарації українцям, які постраждали внаслідок політики Гітлера, через 50-70 років після перемоги. Можна сподіватися на більш оптимістичні, або песимістичні сценарії.
Хто може зазнати збитків внаслідок виведення з ринку російських банків:
- Клієнти-юридичні особи та акціонери банку
«В разі ліквідації, кошти клієнтам юридичним особам буде повертати ліквідаційна комісія в межах коштів виручених від реалізації активів банку. Як свідчить практика, в разі ліквідації банку, клієнти-юрособи та акціонери свої кошти не отримують. Законопроект не конкретизує, а лише згадує постраждалих від ліквідації, але мова йде саме про клієнтів юросіб та акціонерів. Їм доведеться чекати компенсації з боку держави-агресора. Ймовірність отримання такої компенсації дуже низька», – каже Хмелевський.
- Співробітники банків
«Законопроект встановлює їм максимальний розмір компенсації на рівні 6 місяців середнього заробітку. Ці кошти будуть сплачені за рахунок коштів та активів ліквідованого банку. Проте, якщо працівники будуть вважати, що такі виплати не компенсують в повній мірі завданих їм втрат, то їм доведеться чекати на компенсацію від держави-агресора», – говорить експерт
Він також радить юрособам не чекати ухвалення законів, а вже переходити на обслуговування до банків, які не є підсанкційними.
- Банки, які не мають відношення до РФ
Народний депутат Касай каже, що він і частина його колег не хочуть голосувати за законопроект у такому вигляді, в якому він нині лежить в Раді, з кількох причин. Серед яких – забагато нерозкритих питань в документі.
Зокрема, бо в законопроекті немає конкретики, до яких банків він може застосовуватися.
«За текстом проекту, він стосується банків, чиї власники або співвласники знаходяться під санкціями. Причому, як зазначає Головне науково-експертне управління ВР, автори не конкретизують, що йдеться саме про санкції у зв’язку з російською агресією або навіть про інші санкції, введені Україною та її союзниками», – пояснює Касай.
Теоретично приводом для застосування законопроекту, можуть стати санкції будь-яких держав (окрім країн-агресорів) або міжнародних організацій, переконаний депутат.
«Це означає, що дія цього законопроекту може поширитися не лише на банки з російським капіталом та навіть не лише на банки, хоч якось пов’язані з російською агресією. Таким чином, НБУ отримає надмірні та невиправдані можливості для ліквідації банків».
Посилання на РФ, аби та в разі чого компенсовувала збитки, швидше за все є пропозиція НБУ, щоб у майбутньому не мати зайвого навантаження за результатами проведеної ліквідації банків.
«Досі тривають судові процеси проти Нацбанку власників, компаній – клієнтів та працівників банків, які були ще ліквідовані в 2014-15 рр.», – каже Хмелевський.
«Можемо припустити, що таким чином автори намагаються наперед унеможливити судові позови до держави та НБУ, пов’язані з ліквідацією банків. Разом з тим, вони дійсно не наводять альтернативні варіанти компенсації збитків: чи то через позови до РФ, чи то через репарації або конфісковані кошти РФ», – висловив подібне припущення Касай.
Вивести з ринку банки, що годують бюджет РФ, вкрай важливо
Раніше «ВК» розповідав про “Райффайзен банк Аваль”, який залишився на російському ринку після повномасштабного вторгнення, а також про його останню спробу вийти з Росії, проспонсорувавши заодно російський Сбербанк. А також про Альфа-Банк, який переназвався у Сенс-Банк – в НБУ заявляли, що його націоналізація не на часі.
Подібну думку про важливість виведення фінустанов з грішми РФ висловила і директор з інновацій Smart Buro Анна Катруліна.
«Якщо цей закон буде ухвалений, то він має на меті захистити інтереси фізичних та юридичних осіб від можливого втручання Російської Федерації у фінансову систему України через банки з російським капіталом. Законопроект має на меті виведення з України банків з російським капіталом, а не блокування коштів вкладників», – каже вона.
Аби позбутися зайвого на ринку дійсно потрібне якісне законодавство, яке закриє усі прогалини, що дозволяють залишатися на ринку підсанкційним та проросійським фінустановам.
«Не можна допустити, щоб українські банки залишалися під контролем підсанкційних осіб. Це не лише забезпечує фінансування країни – агресора, але може призвести до дестабілізації роботи всієї банківської системи України. Чинне українське законодавство передбачає ліквідацію чи націоналізацію комерційного банку лише через втрату ним платоспроможності, порушення чинного законодавства, вимог та нормативів НБУ. Таким чином банк, який контролюють підсанкційні особи, але який має належну платоспроможність, дотримується законів та виконує вимоги НБУ може й надалі працювати», – підсумував Хмелевський.
Поки в парламенті працюють над законом, клієнтам банків варто дізнатися, чи не годують вони російську економіку та чи не спонсорують закупку ракет та дронів, які летять по мирним містам. А після цього – визначитися, що робити зі своїми грішми та де їх зберігати – у тому ж банку до ліквідації чи націоналізації, у іншій фінустанові, чи зняти та вкласти у справу майбутнього та миру в країні.
Нагадаємо, у березні 2023 року НБУ оголосив про ліквідацію Форвард Банку, який мав у Києві відділення на Саксаганського, Спаській, Драгоманова та Васильківській – у найбільш привабливих для заохочення клієнтів локаціях. Банк контролював російський алкогольний магнат Рустам Таріко, який знаходиться під українськими санкціями.
Наприкінці лютого 2023 року ВАКС стягнув на користь держави 88,89% акцій PINbank Євгена Гінера. В Україні Гінера разом із російськими бізнесменами Михайлом Воєводіним і Олександром Бабаковим багато років називали непублічним співвласником групи VS Energy, яка володіла кількома обленерго, готелями, ТЦ, аграрним бізнесом і PINbank. Гінер, 1960 р. н., уродженець Харкова, проживає в Москві з 1990 року.
Водночас, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну з російського ринку не вийшла жодна велика тютюнова компанія. Податки від сигарет складають щонайменше 10% військового бюджету Путіна.