Печінка розірвалася майже навпіл, коли 10-річний Тарас вдарився об кермо велосипеда. За життя дитини боролося більше 20-ти медиків з трьох міст.
Про важкий випадок розповіли у Дитячій Лікарні Святого Миколая.
Тарас з Рівненщини їхав на велосипеді, втрапив на камінчик, втратив рівновагу і вдарився животом. Удар був такої сили, що печінка хлопця майже повністю розірвалася. Почалася сильна внутрішня кровотеча. Час ішов на хвилини, адже при такій травмі навіть за умови миттєвого звернення шанси на порятунок становлять лише 10-20%.
Батьки відразу відвезли сина до лікарні у Радивилові, де УЗД показало розрив печінки та масивну внутрішню кровотечу. Рана була настільки критична, що місцеві медики викликали бригаду з Рівного. Завдяки переливанню донорської крові Тараса змогли довести до Львова.
“У нього був травматичний розрив печінки 5-го найвищого ступеня, велика кровотеча і геморагічний шок. Дитину відразу підняли в операційну. Спочатку ми знекровили всю черевну порожнину шляхом перетискання аорти, а далі в нас було 40 хвилин, щоб знайти джерело кровотечі і ліквідувати його. Ми знайшли розрив лівої гілки портальної вени і ушили її разом з паренхімою печінки“, — розповів медичний директор Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова Олександр Калінчук.
Після першої операції боротьба за життя Тараса не закінчилася. Двічі у нього виникала шлунково-кишкова кровотеча. Обстеження виявило рідкісне ускладнення – артеріобіліарну норицю (через омертвілу частину печінки кров витікала у жовчовивідні шляхи). Щоб уникнути повторного розрізу живота, хірурги ендоваскулярно “запломбували” судину та встановили дренажі для виведення омертвілих тканин.
Загалом до порятунку Тараса було залучено більше 20 спеціалістів. Перелито літри донорської крові та його власної очищеної.


Загалом Тарас втратив близько 6 літрів крові: як власної, так і донорської. Однією з технологій, що допомогла врятувати хлопця з критичною крововтратою, був апарат Cell Saver. З його допомогою лікарі очищували власну кров хлопця, що накопичувалася у черевній порожнині, та повертали її в організм.
Те, що хлопчик вижив – це диво. На жаль, дітей з подібними травмами – нині чимало. І врятувати вдається не всіх.


