Київський активіст Олег Симороз втратив на фронті обидві ноги, але не віру в життя: історія захисника

Автор: Любава Лисичкіна
19:18 28.08.2023

Олег Симороз брав активну участь в акціях проти забудови зелених зон Києва. Зокрема, Микильської Слобідки, Каштанового гаю, Совських ставків, Кирилівського гаю. Після повномасштабного вторгнення Росії він записався в тероборону й захищав Київ на Ірпінському напрямку. Згодом його підрозділ відрядили на Донеччину.

Київський активіст Олег Симороз втратив на фронті обидві ноги, але не віру в життя: історія захисника

Як повідомляється в матеріалі Тексти.org, торік у жовтні він утратив на фронті обидві ноги й наразі опановує протези.

Олег підірвався на міні, перебуваючи на позиціях на Сході країни. Рухаючись за кермом авто, він наїхав на протитанкову міну і стався підрив.

“Обличчя все в крові від “поцілунку” мотора. Нічого не бачу, тому перша думка, що втратив зір. Усе це різко забувається. Пекельний біль у ногах, відчуваю, як виливається кров. Це міна відірвала мої обидві ноги й поламала обидві руки”, – так він згадує перші хвилини після поранення.

Його побратими евакуювали. Спочатку був стабпункт, потім – два тижні реанімації в лікарні Дніпра.

“Два тижні пекла. Два найважчі тижні в моєму житті. Біль, рвота від антибіотиків, температура 40+ та уколи кальцієм, а ще дике сушіння в роті через зламаний ніс і трахіостому, я вже почав думати, що помру від зневоднення, так хотілося пити”, – згадує він.

Йому прооперували руки, стан яких  був дуже поганий. У лівій руці відкриті переломи кісток, куди вставляють пластини. По правому плечу: зараз є зростання, по ліктьовій кістці безперспективно, немає кількох сантиметрів і навіть натяку на кістковий мозоль, швидше за все, титановий стержень, який ввели в кістку, буде з Олегом назавжди.  Дістали багато осколків. Наклали спиці. 

У Києві йому рятували обличчя:

“Мені збирають обличчя: ніс, кістки під повіками та верхню щелепу. Щелепу стягують залізом і нитками. Два тижні тільки вода, Агуша та бабусин бульйон. Третій день у Києві. Зняли трахіостому, я почав говорити”. 

У столиці йому зашили ноги. Зняли без анестезії залізо з рота, Симороз почав їсти та приймати всіх.  Іноді він психологічно провалювався. Важко було лежати в одному положенні.

Тут трапився інцидент з головою партії “Слуга народу” Оленою Шуляк, яка без попередження прийшла в госпіталь до важкопораненого воїна, який активно критикував  ухвалений Верховною Радою містобудівний закон №5655, і стала “з’ясовувати стосунки”.

Нардепка хотіла поговорити про допис, у якому військовий критикує законопроєкт про “реформування сфери містобудування”, співавторкою якого є сама Шуляк. Голова партії “Слуга народу” навіть натякала на те, що пост Симороза про її законопроєкт написаний на замовлення.

Згодом Олена Шуляк “перепросила” пораненого бійця, до якого увірвалась просто у лікарняну палату.  

Олег проходив и проходить довгий шлях реабілітації, переніс кілька операцій. Зараз він  вчиться ходити на своїх перших повноцінних гідравлічних протезах.  

“Ходити дуже важко, але я вже менш ніж за місяць вийшов з брусів і можу ходити на милицях або з допомогою однієї руки. Ті, хто шарять у цьому, кажуть, що це божевільний результат. Насправді так, бо, за прогнозами протезистів, час уставання на протези з подвійною високою ампутацією — від 12 місяців”, – говорить Симороз.

Далі ще довгий шлях. Потрібно навчитися самостійно вставати з поламаними кістками. Навчитися долати сходи та жити в барʼєрному місті з Кличком, ну хоч якийсь час, додає Олег.

“Десь через півтора місяця я планую поїхати додому й перейти на амбулаторний режим реабілітації. Я хотів би перевестися та бути корисним на службі, але розглядаю тільки посаду, повʼязану з бойовими діями, — можливо, БПЛА. Знаю, що відповідних посад і охочих мене взяти буде небагато, тому подивимось. Якщо не складеться, то тоді поки що волонтерка та громадська діяльність. Роздумую над деякими проєктами”, – не втрачає сили волі захисник.

Великий Київ у Google News

підписатися