Про це повідомляє “Вечірній Київ”.
Це питання стояло в порядку денному сьогоднішнього засідання Київради 18 травня. Втім, як пояснив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Бондаренко, під критерії, за якими позбавляють звання «Почесний громадянин міста Києва» підпадає не тільки Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв, але й низка інших осіб, які працювали на керівних посадах Компартії Радянського Союзу, КПУ, комуністичних партіях інших союзних республік СРСР.
Тому, «щоб було прийнято комплексне рішення», питання вирішили перенести на наступний тиждень. Треба думати, що напередодні Дня Києва, що традиційно відзначається щорічно в останню неділю травня, звання почесного громадянина міста позбавлять не тільки Брежнєва, але й інших представників компартійно-радянської номенклатури.
Нагадаємо, що Леонід Ілліч з 1964 по 1982 рік очолював вище державне і партійне керівництво СРСР. Звання почесного громадянина Києва у покійного генсека збираються відібрати відповідно до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Крім того, з відповідним клопотанням до міської влади зверталась і громадськість.
Відомий своєю пристрастю до різноманітних нагород Леонід Ілліч, який мав понад 100 орденів і медалей, отримав звання почесного громадянина Києва незадовго до своєї смерті.
Цю заохочувальну відзнаку міськвиконком встановив 21 травня 1982 року для громадян, які мають особливі заслуги перед столицею у різних галузях народного господарства. Першим «почесним громадянином міста» став тяжко хворий Брежнєв, про маразм якого складали та розповідали численні анекдоти.
В останні шість років життя головний архітектор радянської бюрократичної системи переніс кілька інфарктів та інсультів, але лікарям-реаніматорам вдавалося виводити його зі стану клінічної смерті. Брежнєв помер на 76-му році життя 10 листопада 1982 року на державній дачі «Заріччя-6».
За кілька місяців до смерті генсек виступав на з’їзді Компартії Чехословаччини, на якому всі чекали оцінки становища в Польщі (у той час федерація профспілок «Солідарність» на чолі з Лехом Валенсою активно виступила проти уряду та партії), але так і не дочекалися. Брежнєв, переплутавши листки, двічі прочитав вступну частину доповіді.
З промовою у відповідь виступив лідер Компартії ЧССР Густав Гусак, який насамкінець звернувся особисто до Брежнєва російською: «Мы очень рады, что вы приехали на наш съезд. Большое вам спасибо». Раптом Леонід Ілліч обернувся до перекладача і голосно, з образою, спитав: «А ты почему мне не переводишь?!».
Ще раніше, а саме 9 травня 1981 року Брежнєв побував у Києві, де з величезною помпою відкривали меморіальний комплекс з монументом «Батьківщина-Мати». Близько 50 телекамер транслювали його пересування містом у прямому ефірі. Генсек виступив з короткою промовою на церемонії відкриття, оглянув музей і розписався у книзі почесних гостей. Особливо Леоніду Іллічу сподобалася експозиція, присвячена його участі у війні.
Втім за лагідною посмішкою Брежнєва ховався безкомпромісний захисник більшовистської імперії, за часи якого відбулася часткова реабілітація сталінізму. Леонід Ілліч, який мав м’який і добродушний характер до сталінського терору не скотився. Репресії, за часи його правління стали набагато витонченіші. Їх головним інструментом у 1960-1980-х роках стала каральна психіатрія.
Брежнєвська система безжально ламала й всією своєю силою давила українську інтелігенцію, яка не мовчала про порушення прав людини та ігнорування національних інтересів у СРСР. В Україні часи керівництва Брежнєва позначені посиленою русифікацією, переслідуваннями та засудженнями учасників дисидентського руху, зокрема Василя Стуса, Валерія Марченка, Олекси Тихого…
Також у період правління Леоніда Ілліча СРСР посилав свої «обмежені контингенти» у гарячі точки по усьому світу, вдерся до Чехословаччини та вв’язався у війну в Афганістані.
Нагадаємо, у Києві в рамках декомунізації готується проєктна документація щодо заміни радянського гербу на скульптурі «Батьківщині-Матері» на тризуб.