Вільний учень Петербурзької академії мистецтв та добрий приятель Тараса Шевченка Михайло Сажин прожив у Києві майже 10 років. Двоє друзів-художників мріяли замалювати всі визначні місця міста, але реалізувати цю ідею завадив арешт Шевченка. Та дещо в свій київський період Сажин все-таки встиг. Зокрема, видати альбом “Види Києва”, до якого увійшли сепієві та акварельні роботи, та написати олією картину з зимовим видом на Володимирську гірку.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image20.jpg)
Український пейзажист і карикатурист Сергій Світославський, кажуть, дуже любив вимальовувати відблиск сонця на сліпуче білому снігові. Й дійсно, зимових пейзажів у його колекції дуже багато. За одну з таких робіт – картину “Дворик” – він навіть отримав у 1900 році бронзову медаль на Всесвітній художній виставці, що проходила в Парижі.
Костянтин Паустовський згадує майстра у своїй книзі “Далекі роки”:
“У парку я зустрів лише старого художника. Він сидів під великим полотняним парасолем і писав етюди. Художник ще здалеку так сердито поглядав на мене, що я жодного разу не наважився до нього підійти”. Втім на картинах Світославського міський парк чи інше людяне місце побачиш не часто – здебільшого художник писав глухі київські вулички з їхньою незайманою природою. Він присвятив окрему серію робіт київським околицям.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image10.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image10.jpg)
Воістину був правий поет, коли сказав, що велике бачиться на відстані. Художник Петро Левченко вчився малюванню у Петербурзі, в пошуках нових знань та натхнення відвідував Париж, а народився і все життя працював у Харкові. Але зрідка все-таки навідувався у справах до Києва, переважно взимку. Й саме тут він багато і натхненно пише зимові пейзажі.
Помер Левченко невизнаним і самотнім у злиднях, його роботи були достойно оцінені лише після смерті. Нині вони зберігаються у Національному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, художніх музеях Харкова, Херсона та Одеси, а також у приватних колекціях.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image26.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image5.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image29.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image25.jpg)
Спробуйте пригадати першу-ліпшу ілюстрацію до будь-якого твору Тараса Шевченка – і з високою долею вірогідності це буде малюнок Івана Їжакевича. Саме йому запропонували зробити ілюстрації до ювілейного видання “Кобзаря”. Вони вийшли вдалими й згодом потрапили до мало не всіх шкільних підручників. (Їжакевич також ілюстрував твори Миколи Гоголя, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та Григорія Квітки-Основ’яненка.)
Народившись у вкрай бідній родині на Черкащині, йому годі було й мріяти про столицю, достойне навчання, успішну кар’єру та визнання. Та Їжакевичу вистачило таланту й наполегливості. Його взяли в учні до найпрестижнішої на той час київської художньої школи Миколи Мурашка, а згодом – і Петербурзької академії мистецтв, яку він закінчив зі срібною відзнакою. Під час навчання в Києві за запрошенням Михайла Врубеля брав участь у реставрації фресок XII століття в Кирилівському монастирі, а через кілька років потому в Києво-Печерській Лаврі розписував Церкву Всіх Святих і Храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських.
У вільний час майстер пише чудові станкові роботи з зображенням київських краєвидів. В серії зимових – “Аскольдова могила” та “Покровський монастир”.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image3.jpg)
Покровський жіночий монастир, розташований на київській Кудрявці, був заснований у 1889 році. До приходу більшовиків при монастирі діяла не лише церква, а й церковно-приходська школа, безкоштовна лікарня з терапевтичним і хірургічним відділеннями, притулок для сліпих і немічних та аптека з безкоштовним відпуском ліків.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image6-scaled.jpg)
Український живописець Микола Бурачек був одним із засновників та викладачем Української академії мистецтв. Він закінчив Краківську академію образотворчих мистецтв і був професором Харківського художнього інституту. Та його перша альма-матер – Київський університет св. Володимира. Як учасника студентських заворушень Бурачека виключили з закладу та вислали з Києва до Симбірської губернії. Та саме Київському університетові художник присвятив картину, написану в 1914 році.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image18.jpg)
На межі ХІХ-ХХ ст. випускник Петербурзької академії мистецтв Валентин Фельдман залишив Харків та оселився в Києві, де викладав спочатку в політехнічному, а потім – в архітектурному та художньому інститутах. Валентин Августович більше відомий як архітектор, разом з тим він залишив по собі ще й близько 800 малюнків та начерків. На згадку про київський період – чудові акварелі.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image9.jpg)
Серед однокурсників Абрама Маневича по Київському художньому училищу значиться Казимир Малевич, а в числі прихильників його таланта – Альберт Ейнштейн. У Києві художник-модерніст жив лічені роки – після остаточної перемоги більшовиків він перебрався до Лондона, звідки емігрував до США. Та це не завадило Маневичу залишити по собі картину з зображенням зимового київського Подолу: на ній з вулиці Боричев Тік видніється дзвіниця церкви Миколи Доброго та будівля Третьої чоловічої гімназії.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image13.jpg)
Колишній ректор Київського художнього інституту та багаторічний очільник творчих майстерень Академії мистецтв УРСР Сергій Григор’єв за радянських часів отримав чимало відзнак і нагород за ідеологічно “правильні” картини типу “Прийом до комсомолу” чи “Обговорення двійки”. Втім, він писав і для душі. Згадаємо його чудові акварелі з зимовими київськими пейзажами.
Сергій Григор’єв. У дворі Київського художнього інституту. 1938. Папір, акварель.
Навчання Миколи Глущенка в Берлінській вищій школі образотворчого мистецтва оплатив особисто гетьман Павло Скоропадський, а організувати у Берліні першу особисту виставку робіт юного художника допомагав Володимир Винниченко. Та й у подальшому в біографії Глущенка будуть не менш гучні прізвища. У Франції він товаришуватиме з Пабло Пікассо та Анрі Матіссом і напише портрет Ромену Роллану, а у Німеччині отримає в подарунок від міністра закордонних справ Йоахіма Ріббентропа альбом літографій акварельних робіт самого фюрера. Справа в тому, що Глущенко працював на радянські спецслужби, а участь у мистецьких заходах слугувала лише прикриттям для відвідування інших держав та отримання секретної розвідувальної інформації.
Після звільнення Києва від фашистів у 1944 році Глущенко остаточно оселився в Україні. Викладаючи образотворче мистецтво у Київському художньому інституті, він і сам багато пише. Нині його роботи зберігаються у фондах музеїв України, Росії, Франції, США й Канади.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image16.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image7.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image15.jpg)
Український графік Борис Гінзбург, майстер акварелі й олівцевого малюнку, був прийнятий до Спілки художників України у 25-річному віці. На той момент він вже був відомим і визнаним. “Ескізів дуже багато, тем багато, працювати є над чим…”, – писатиме він батькам у 1962 році. А вже за рік у віці 30 років художника не стало.
Натомість залишилися його малюнки, на яких застиг зимовий Київ.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image14.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image28.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image19.jpg)
Роботи Іларіона Плещинського були в експозиціях виставок усіх рівнів – від республіканських до міжнародних. Й звісно, колишній викладач Київського художнього інституту не залишив поза увагою зимові київські пейзажі.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image8.jpg)
Народний художник УССР Сергій Шишко створював серію “Київська сюїта” близько сорока років. До неї, зокрема, увійшла написана олією картина, на якій зображено перспективу сучасної вулиці Богдана Хмельницького у бік Хрещатика.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image30.jpg)
Вона володарка трьох Державних премій і золотої медалі Академії мистецтв, Герой України та екс-депутат Верховної Ради УРСР. ЮНЕСКО оголосило 1997 рік роком Тетяни Яблонської, в 2000-му в Кембриджі її оголосили Жінкою року, а в 2017 Національний банк України присвятив їй монету в серії “Видатні особистості України”. Та на могильному камені на Байковому кладовищі – лише одне скромне “художниця”. Таким було її побажання. Втім, і без зайвих слів відомо, що вона була чи не найвизначнішою фігурою в історії українського образотворчого мистецтва.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image2.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image27.jpg)
“Художник не там, де побачив, а там, де додав”, – казав україно-американський художник Самуїл Каплан. Іноді майстер додавав себе. Наприклад, на картині “Велика зима на Солом’янці”.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image23.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image24.jpg)
Й нарешті, надзвичайно світлі роботи нашого сучасника Івана Пилипенка з його справжньою київською зимою.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image12.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image4.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image1.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/image17-scaled.jpg)