Українська енергосистема сьогодні працює відносно стабільно, однак її баланс тримається на тонкій межі між дефіцитом та імпортом.
Які можливі нові сценарії атак росії та чи стануть американські батареї щитом для української енергетики цієї зими – «Комерсант Український» розбирався.
За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, на ранок 6 жовтня система демонструє «дефіцит електричної енергії, який покривається завдяки імпорту, в першу чергу, з Словаччини, Польщі та Угорщини».
Водночас за словами фахівця, навіть попри загальний баланс, частина регіонів, «як прифронтових, так і глибокого тилу», не мають стабільного електропостачання.
Попри те, що Київ залишається енергетичним центром із найпотужнішою захисною інфраструктурою, ризики відключення цілком реальні. Станіслав Ігнатьєв пояснює, що ситуація в столиці прямо залежить від стану мереж у сусідніх областях:
«Якщо, наприклад, буде влучання в сусідні з Києвом області, то столиця і Київська область гіпотетично також можуть на певний час залишитися без стабільного електропостачання», – Станіслав Ігнатьєв
Ключове слово тут — гіпотетично, проте енергетики добре пам’ятають події минулої зими, коли навіть короткочасне ураження однієї підстанції в області спричиняло каскадні відключення.
Київська енергомережа має декілька ліній резервування, однак удари по вузлах у Чернігівській, Житомирській або Полтавській областях можуть знову «розірвати» ці ланцюги. Саме такі сценарії вже частково відпрацьовувалися російськими силами.
Костянтин Криволап, експерт з авіації, розповідає, що восени спостерігалося кілька ударів, які мали на меті не знищення генерації як такої, а саме — виведення з ладу розподільчих ліній і трансформаторних підстанцій.
«Ми бачимо, був дуже потужний удар по Ніжину… просто знищили ТЕЦ, і тому зараз Чернігів залишився без світла. А удар по Славутичу взагалі виглядає безглуздо, бо Чорнобильська АЕС живиться саме через цей вузол. Там стоїть два трансформатори, а резервування фактично немає. Це небезпечно і технічно, і стратегічно», – каже Криволап
Така концентрація енергетичних ліній у кількох вузлових точках створює загрозу «ефекту доміно», коли пошкодження однієї ланки виводить з ладу кілька областей одночасно. Саме тому навіть Київ, який має кілька контурів живлення, залишається уразливим у разі масштабної атаки на регіональні підстанції.
Окрім технічних слабких місць енергетичної системи, Костянтин Криволап підняв питання оборони неба — те, що, на його думку, прямо впливає на енергетичну безпеку. Він нагадує, що ще у вересні та на початку жовтня над Київщиною регулярно фіксували проліт «шахедів» і розвідувальних дронів, які фактично діяли без опору.
Криволап вважає, що ключовою прогалиною є не відсутність техніки, а відсутність координації між підрозділами, а також брак уваги до легкомоторної авіації, яка могла б стати додатковим інструментом боротьби з дронами.
Експерт наводить приклади ініціатив від місцевих пілотів, які готові патрулювати повітря над Київським водосховищем і навіть збивати «шахеди» власними силами, але «держава не використовує цей потенціал». Це, на його думку, свідчить про глибшу проблему — повільну адаптацію оборонних структур до реалій сучасної повітряної війни. І поки ППО не буде інтегровано на рівні «від громади до командування», захист енергетичних об’єктів залишатиметься фрагментарним.
Експерти сходяться в одному: російські атаки на енергетику мають не лише технічний, а й психологічний ефект. Мета не лише «знеструмити» міста, а змусити українців сумніватися у здатності влади захистити критичну інфраструктуру.
«Росіяни заявляють, що будуть знищувати всю енергоструктуру в 50-кілометровій зоні. І починають це робити. А решта населення має переживати, панікувати, тиснути на владу. Це і є їхня мета», — каже Криволап.
Саме тому, на думку експертів, інформаційна робота і психологічна готовність населення є не менш важливими, ніж технічний захист.