Наразі вже оцифровано понад 280 тисяч дерев, а до кінця року планується створити інтерактивну онлайн-мапу, де кожен мешканець міста зможе ознайомитися з детальною інформацією про кожне дерево.
Що дає цифровий паспорт дерева?
Кожен цифровий паспорт містить:
- Фотографію дерева: щоб можна було візуально ідентифікувати його.
- Точне місцезнаходження: за допомогою GPS-координат.
- Вид дерева: для систематизації даних.
- Діаметр стовбура та висоту: для оцінки віку та стану дерева.
- Додаткову інформацію: для особливо цінних дерев, наприклад, історичні факти чи наукові дані.
Читайте також: Держава втратила інститут, що створив проекти реставрації Оперного театру та Золотих воріт
Навіщо це потрібно?
- Ефективне управління зеленими насадженнями: завдяки детальним даним міські служби зможуть краще планувати догляд за деревами, своєчасно виявляти хвороби та шкідників, а також вживати заходів для їх захисту.
- Збереження зелених зон: цифрова інвентаризація допоможе зберегти зелені насадження міста та підвищити їхню стійкість до кліматичних змін.
- Прозорість інформації: онлайн-мапа зробить інформацію про зелені насадження доступною для всіх мешканців міста, що підвищить рівень довіри до міської влади.
- Розвиток екологічної свідомості: знання про дерева та їхню роль у міському середовищі сприятиме розвитку екологічної свідомості у киян.
Як це працюватиме?
Доступ до онлайн-мапи отримає кожен бажаючий. За допомогою декількох кліків можна буде знайти інформацію про будь-яке дерево в місті, дізнатися його історію та перевірити його стан.