Щодня на маршрути у Києві виходять 360 автобусів Київпастрансу. Переважно це техніка, яку місто купувало задовго до повномасштабного вторгнення – як правило МАЗ-103 та МАЗ-105. З лютого 2022 року частину автобусів було передано на потреби безпеки, розповів аналітик AlltransUa Іван Черниш. Бо до великої війни у місті працювали 520 автобусів.
Куди поділися 160 автобусів:
- частину зняли з маршрутів, бо надто сильно зносилися
- 20 автобусів А092 вивели з експлуатації, як застарілу модель
- частину мобілізували для потреб війська
- 30 автобусів передали в місто Дніпро
- частина залишається в парках, однак перевозить на замовлення ТЦК та СП
- деякі отримані в якості гуманітарки шкільні автобуси передали в села на Київщині
“Можу сказати, що з урахуванням всіх нюансів Київ здатен забезпечувати поточний випуск чисто своїми МАЗами і не випускати жодного гуманітарного автобуса (на маршрути – прим.)”, – каже Черниш.
Серед вагомих причин неактуальності випуску більшої кількості транспорту експерт називає зменшення кількості працівників в Київпастрансі. Бо чимало водіїв мобілізували, а замість них набрати на роботу нікого.
Киянин Микита Підлісняк, який працює в ІТ та щодня користується громадським транспортом каже, що не розуміє такої логіки – бо нині чимало киян, які виїжджали з міста у 2022 році, повернулися додому, так само в Києві працюють люди з регіонів, де нині складніша ситуація. Тому пасажирів не набагато менше на зупинках і в салонах автобусів, якими він курсує щодня в офіс.
“Економічні ресурси в міста, яке витрачає десятки мільярдів на створення нової автомобільної інфраструктури щорічно, точно є. Людські так само можна наростити шляхом бронювання працівників та створення умов для найму працівників, які не підлягають мобілізації”, – каже Підлісняк.
Та додає, що на його переконання працівників за кермо автобусів знайти можна:
“У 4-мільйонному місті цілком можна швидко знайти пару сотень жінок та хлопців до 25, якщо забезпечити їм адекватну зарплату (хоча б 30+ тисяч) та умови а-ля нормальні туалети для водіїв на кінцевих зупинках, адекватні графіки, коротше, все те що давно мало б бути. Під програми залучення жінок цілком можна залучити фінансування партнерів”, – говорить киянин.
До цього – висить у повітрі проблема заміни автобусами маршруток, у які традиційно не вміщаються пасажири у годину пік. Сюди ж потреба запуску альтернативних автобусів на гілках метро, які тимчасово не працюють.
Тим часом, Іван Черниш потребу в гуманітарних автобусах, про яку заявляє КМДА та мер, не підважує. Мовляв, така техніка потрібна на випадок відключення світла, коли подаровані автобуси зможуть випустити з гаражів на маршрути замість тролейбусів та трамваїв.
На що звертає увагу транспортний експерт – що увесь секонд, який надходить в Україну, руйнує естетику та гармонію транспортної системи міста – бо розфарбовані такі подарунки дуже різноманітно, на багатьох автобусах з Німеччини, які все ж бачили у Києві, залишилися рекламні банери міст, де вони експлуатувалися.
Що вже казати про серію, яка надійшла з Мюнхена – європейське місто-побратим оголосило збір техніки для української столиці. Німецькі перевізники відгукнулися, скинулися. Проте усі отримані 30 автобусів розфарбовані настільки по-різному, що можна створювати з них музей.
Відтак, коли справи врівноважаться, експерти радять столичним транспортникам все ж пофарбувати подаровані автобуси у синій та жовтий кольори.
Проте поки пасажирам, які на одній нозі добираються з залізничного вокзалу в кінець Троєщини, був би приємний хоч і розмальований рекламою на невідомій мові автобус – однак який везе за призначенням.
Раніше “ВК” розповідав, що закордонні партнери Києву подарували двоповерхові міські автобуси. Також, наприкінці вересня 2022 року на маршрути у Києві вийшли подаровані Ригою автобуси. Ще транспортники запланували вихід на три маршрути Києва автобусів Mercedes, отриманих від німецьких міст. Восени 2023 року до Києва прибули 23 автобуси, які передав столиці уряд Словаччини.