Київ бомбили. Як починалася війна у столиці: 5 вражаючих фактів

Автор: Марія Супрун
12:06 22.06

Сьогодні в Україні – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. 80 років тому, 22 червня 1941 року, нацистська Німеччина напала на Радянський Союз – і перші бомби впали на мирний Київ. “ВК” зібрав кілька вражаючих фактів про перший день війни в столиці.

Київ бомбили. Як починалася війна у столиці: 5 вражаючих фактів

22 червня 1941 року став першим з 1418 днів і ночей війни, які довелося пережити киянам. Оборона Києва, яка тривала 72 дні, 778 днів окупації, бої за визволення столиці України назавжди залишили свій відбиток у історичній долі старовинного міста. Місто зазнало великих руйнувань, було знищено 800 промислових підприємств, 940 державних будинків, 140 шкіл, згоріли університет, міська публічна бібліотека, будинок Оборони. Було підірвано перлину української церковної архітектури – Успенський собор Києво-Печерської лаври. А розпочалося все ясного недільного ранку…

Бомбили кілька разів

Вранці 22 червня літаки 4-го повітряного флоту Люфтваффе завдали бомбового удару по “об’єкту № 12” – Києву. Всього в першому нальоті на Київ брало участь 19 літаків Heinkel He 111.

Багато хто помилково вважає, що Київ бомбили о четвертій ранку, як співається у відомій пісні. Але це не так. 

22 червня 1941 р. відбулося 5 авіанальотів на Київ – о 6:50; 9:50; 13:12; 19:46; 21:55. Зранку 23 червня – ще 3 (о 7:05; 8:14; 10:35). Було скинуто десятки
фугасних та запалювальних авіабомб вагою 50–250 кг.

Постраждалі об’єкти та день відкриття НСК “Олімпійський”

Перша бомба впала в районі кіностудії ім. Довженко. Відомий києвознавець Д. В. Малаков вказує на такі об’єкти, що постраждали від авіанальотів у перший день війни: казарми НКВС та військове училище на Печерську, завод “Більшовик”, електростанції, авіазавод № 13, залізничний вокзал, військові аеродроми Бориспіль, Гоголів, Гостомель, Жуляни, київський аеропорт у Броварах (причому будівля аеровокзалу була знищена). Сліди від вибухів також були недалеко від нового стадіону (тепер НСК “Олімпійський”). Відкрити спортивну арену збиралися саме 22 червня 1941 року – було заплановано спортивне свято, апофеозом якого мало стати відкриття нового стадіону і проведення на ньому матчу футбольних команд Динамо (Київ) і ЦДКА (Москва).

Загиблі робітники заводу “Більшовик” та працівник, який ожив в труні

При першому бомбардуванні Києва загинуло до 200 осіб. Серед загиблих – робітники заводу “Більшовик”: одна з бомб влучила в чавуноливарний цех… На наступний день працівники заводу несли на Лук’янівський цвинтар 17 трун. У хвилину мовчання, на подив публіки, що зібралася, кришка однієї з трун раптом відсунулася… Робочий ожив! Шоковані люди кинулися до “небіжчика”. Ним виявився ливарник Іван Махиня. З’ясувалося, що чоловіка важко контузило, а колеги через недосвідченість прийняли його за вбитого. Кияни ще довго говорили про цей випадок.

Багато киян думали, що вибухи по місту – це військові навчання

Повідомлення про напад Німеччини на Радянський Союз та початок війни, озвучене Наркомом закордонних справ В. М. Молотовим, прозвучало по радіо тільки о 12:00. До цього Київ жив чутками. Багато киян думали, що вибухи по місту – це військові навчання. Тільки якісь дуже страшні, з кров’ю і руйнуваннями. Саме з промови Молотова, що транслювалася по радіо на весь Радянський Союз, кияни дізналися про початок війни.

Громадяни і громадянки Радянського Союзу! Сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій Радянському Союзу, без оголошення війни німецькі війська напали на нашу країну, атакували наші кордони в багатьох місцях і піддали бомбардуванню зі своїх літаків наші міста– Житомир, Київ, Севастополь, Каунас та деякі інші…”, – йшлося у повідомленні.

Найстрашніше було попереду.  У той же день було оголошено про мобілізацію військовозобов’язаних

Мобілізація йшла, а театри працювали

Почалася мобілізація – 200 тисяч киян з 23 червня пішли в діючу армію. Згодом почалася евакуація київських заводів, фабрик, вузів, держустанов – 325 тисяч киян вирушили в глибокий тил. Дивно, але навіть тоді в Києві справно працював транспорт. А театри і кінотеатри не скасували своєї роботи ні 22, ні 23, ні навіть 30 червня. Рівно о 20:00 всюди починалися спектаклі.

Київ німці взяли 19 вересня – мешканці згадують, що солдати пригощали дітей цукерками. Це вже пізніше почалося пекло – вибухи, пожежа на Хрещатику, розстріли в Бабиному яру. 6 листопада 1943 р. столиця України була звільнена від німецьких військ. У боях за Київ загинули до 240 тис. радянських солдатів і офіцерів.

Нагадаємо, сьогодні, 22 червня, в Україні – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...