Неймовірну історію народження донечки розповіла на сторінці у Facebook Оксана Остапенко.
За словами Оксани, донька мала народитися 3 березня, але 22 лютого біль став дуже сильним, і чоловік відвіз її до лікарні. Після наради з іншими фахівцями вирішили Оксані зробити кесарів розтин – “хто знає, що буде завтра”. Дівчинка з’явилася на світ о 10 ранку 24 лютого 2022 року.
Про обстріли всієї України жінка прочитала в інтернеті, але зовсім не було страху чи хвилювання. Вона подзвонила чоловікові і попросила спустити дітей у підвал.
“Ми готувалися до війни. Я тільки сподівалася, що це буде згодом, коли потеплішає. Розмовляли з дітьми, обговорювали план дій. Тому всі знали, що робити, і ніхто не панікував. Це був мій третій кесарів розтин. О 16-й з копійками, я з дитиною на руках пішки бігла в бомбосховище. І так 5 разів за ніч. Так швидко від операції я ще не відходила. У п’ятницю виписали всіх, кого тільки могли. Нас залишили. Практично весь час провели у підвалі. Холодно і голодно. Їсти принесли крихітні порції на 1 особу лише 2 рази на 3 дні. Магазини поряд не працювали.”, – описує той ранок Оксана.
Тільки в п’ятницю після обіду чоловік знайшов невелику продуктову крамничку, де хоч щось можна було купити поїсти, а у суботу породіллю пустили додому.
Після виписки з пологового будинку Оксані прийшлося більшість часу провести з новонародженою донькою в укритті. Вона не змогла занести малу до кімнати навіть на хвилину. Ліжечко одразу поставили у підвалі, а сама Оксана цілодобово моніторила новини.
“Я чітко розуміла, що буде, якщо, не дай Боже, вони б зайшли до міста (Буча не була для мене несподіванкою). Також ми розуміли, що виїхати в перші дні буде неможливо, бо все стоятиме в пробках. Наш підвал дуже надійний і це давало впевненість у безпеці під час обстрілів, але коли я в ніч на 4 березня почула постріли танків, а в новинах прочитала, що увійшли до Броварів, розуміла, що треба виїжджати якнайшвидше”, – згадує Оксана.
Жінка вирішила евакуюватися і мала безпечний маршрут. За кермо Оксана сіла сама і дорогою забрала подругу разом із дітьми, які самі не могли виїхати. Малу вона годувала просто в дорозі – клала на кермо в корках і годувала грудьми.
“Я за кермом. Дитину годувала прямо в дорозі. Клала на кермо в корках, годувала грудьми й так їхали. На відпочинок і перекус зупинилися тільки надвечір, коли вже були досить далеко. Через постійні блокпости та періодичні корки їхали 2 дні. І це при тому, що ми жодного разу не заїжджали на заправку, там черги були на 3-4 години, а у нас були повні баки та 7 каністр бензину з собою. Шви мені знімала подруга вдома, а як це зробити по відеозв’язку консультував мій друг-хірург. Дякую їм дуже”, – розповідає жінка.
До слова, в російської армії немає планів знову спробувати здійснити наступ на Київ – Буданов.