Про це нагадали у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
«На жаль, спалювання залишається популярним методом утилізації сухого листя і трави. Утім, хочу нагадати, що це небезпечна практика, яка становить суттєву загрозу для здоров’я, оскільки внаслідок вдихання диму до організму потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, оксиди азоту та інші канцерогенні сполуки. Також під час спалювання руйнується ґрунтовий покрив, гинуть зимуючі комахи, порушується природний баланс екосистем. Крім того, варто не забувати про ризики неконтрольованого поширення пожежі, що є особливо небезпечним в умовах воєнного стану», – розповів директор Департаменту Олександр Возний.
Він відмітив, що для утилізації рослинних залишків треба використовувати екологічно безпечні методи, такі як компостування або мульчування.
Читайте також: На Київщині жінка загинула через спалювання бур’яну – її та сусідські хати згоріли
Зазначимо, під час компостування органіка перетворюється на корисне добриво, яке збагачує ґрунт та покращує його структуру. А мульчування передбачає створення з органічних відходів, зокрема листя, шару на поверхні ґрунту, який захищає його від пересихання, регулює температуру і запобігає ерозії.
Нагадаємо, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за випалювання рослинності або її залишків передбачений штраф від 3 060 до 21 420 грн. Якщо ж це відбувається в межах територій природного-заповідного фонду, покарання становить від 6 120 до 30 600 грн.
Якщо спалювання призвело до лісової пожежі або поширення вогню на значні площі – штраф від 4 590 грн до 30 600 грн. Також підпали можуть розглядатися як диверсії. В умовах воєнного стану це може потягнути за собою позбавлення волі на 15 років або довічне ув’язнення.