Фактори, що спричиняють енергетичну бідність відповідно до висновку Європейського економічного і соціального комітету «Tackling energy poverty and the EU’s resilience: challenges from an economic and social perspective»:
- низький дохід;
- неефективні будівлі та прилади в них;
- високі ціни на енергоносії;
- нестача інформації про інструменти стимулювання зменшувати енергоспоживання.
«У документах ЄС доступ (до енергетичних послуг) визначено як невіддільне право кожної людини. Допомога в доступі до енергетичних послуг має надходити вразливим споживачам енергоресурсів, які потерпають від енергетичної бідності. Надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС підвищує актуальність забезпечення такого доступу, протидії поширенню енергетичної бідності, яка поглиблюється внаслідок російської збройної агресії проти України», – повідомляють в НІСД.
Частка відновлюваної енергії у валовому кінцевому споживанні домогосподарствами в Україні перевищує показник членів ЄС більше ніж на 60%, зазначають екперти. В країні він складає 14%, тоді як, наприклад, у Литві – 34%, Латвії – 41%.
Встановлено також, що більшість власників квартир потребують поліпшення житлових умов:
«Зокрема, у житлі 8,2% опитаних протікає дах, вологі стіни, гнилі віконні рами та підлога (що переважним чином можна віднести до наслідків неякісного опалення). Серед країн ЄС зі схожими кліматичними умовами найнижче значення цього показника зафіксовано в Польщі – 6%, у Словаччині – 4,9%, у Чехії – 6,8%. До прикладу, значення цього показника в Литві становило 10,9%», – кажуть в НІСД.
У висновках Консультативного центру з енергетичної бідності ЄС зазначається, що не відносять до кризових ознак відсутність кондиціонерів у помешканнях українців, бо вони не мають коштів на придбання приладів. Хоча у Рекомендаціях ЄС 2020/1563, напрацьованих European Statistical Office і European Energy Poverty Observatory для оцінки рівнів енергетичної бідності в державах ЄС запропоновано індикатор, що вказує, чи житло достатньо прохолодне в літній період.
Водночас, вагомими називають збитки, викликані внаслідок масованих обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури та руйнувань житла під час війни. Їх оцінюють у $54 млрд:
«Як результат, значно знизилися частка домогосподарств, у яких житло достатньо тепле й комфортне у зимовий період, а також частка сімей, що живуть у помешканні, обладнаному опалювальними установками; істотно зросла кількість осіб, у помешканнях яких протікає дах, вологі стіни, гнилі віконні рами чи підлога», – зазначають у звіті Консультативного центру з енергетичної бідності ЄС «Energy poverty national indicators: insights for a more effective measuring».
Нагадаємо, на Оболоні замінили тепломережі до дитячого садочка та шести багатоповерхівок. А тим часом жителям столиці, в домавках яких зникла вода або світло нагадали, куди звертатися з проханням повернення комунальних послуг.