«Жили у квартирі, перед вікном якої була верба, і це було прекрасно, але через рік її спиляли до пня. І у нас було дуже спекотне літо, бо тінь зникла, перед вікном стричав стовбур-монстр», – розповідає Марія Курбатова.
На цих світлинах все, що залишилось від дерев на вулиці Єреванській.
Подібне питання ще минулої весни задавала Ольга Добровольська. Вона показала пень, який залишився від дерева під вікнами на вулиці Шолуденка:
«Що коїться в нашій країні? Навесні спільнота людей, небайдужих до оточуючого середовища, була обурена хвилею «санітарних обрізок», що спотворила обличчя великих і малих міст України. Моє питання – хто відповідальний за страту здорових дерев в місті?»
У спілкуванні з захисниками довкілля кореспондент «Великого Києва» дізнався, що після обрізання 10% гілок дерево здатне відновитися. Якщо ж його «постригли налисо», шанси подальшого росту нікчемні і швидше за все воно всохне.
У столичному Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА на запитання про те, як добирають дерева до зрізування, розповіли, що здійснюють видалення зелених насаджень відповідно до діючої постанови Кабміну. А саме у випадках наявності:
- аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см;
- аварійної ситуації на інженерних мережах;
- задля відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
- проведення ремонтних та експлуатаційний робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікацій і кабельної електромережі;
- досягнення деревом вікової межі;
- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Цей же перелік як критерій наводить КО «Київзеленбуд». Водночас, генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат зазначає, що за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається на балансоутримувачів території:
«Тобто, відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, що розташовані на прибудинковій території житлових будинків покладається на балансоутримувачів будинків – ЖЕКи, ЖБК, ОСББ тощо. На балансі районних комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень КО «Київзеленбуд» перебувають виключно зелені насадження загального користування – парки, сквери, бульвари тощо».
З описаного вище можна зробити висновок, що якщо у вас під вікнами вирізали дерева і це не парк чи сквер, поцікавтесь, яка саме компанія та на чиє замовлення це робить. До кого звертатися в випадку порушення, відповідь Юрія Бахмата така:
«Перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та розрахунок розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням проводить Державна екологічна інспекція Столичного округу».
Також в «Київзеленбуді» зазначають, що рішення про зрізання дерев ухвалює столична комісія, до складу якої входять представники КМДА, державні екоінспектори та представники, що відповідають за ділянку – від ЖЕКу та ОСББ до представників бізнесу і мерії (якщо земля в комунальній власності):
«До складу комісії входять фахівці Міської станції захисту зелених насаджень КО «Київзеленбуд», Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної екологічної інспекції Столичного округу та представник заявника (балансоутримувача) території».
Ця ж комісія відповідає за прийняття рішень про видалення кущів, газонів та квітників. Тобто, якщо все живе біля дому викорчували або мають намір це зробити – це до неї.
Білі плями щодо озеленення існують і в українському законодавстві – бо представники місцевої влади за відсутність зрізання дерева відповідальність несуть (наприклад, якщо дерево впало на проїжджу частину бо зачепилося за дроти електропостачання), водночас за відсутність висадки нових або несвоєчасну обрізку молодого дерева (бо саме тонке і ніжне деревце формує гілля та у випадку правильної ранньої обрізки воно ніколи тих дротів не дістане) – відповідальності немає. Відтак, і мотивації думати про збільшення озеленення та чистоту повітря біля висоток парламентарі поки що не передбачили.
Чи можливо знайти примирення в питанні озеленення?
Якщо на місці дерев мерія не має наміру звести висотку, торгову точку чи офіс (бо тоді проблему слід вирішувати на рівні Київради та земельного Департаменту), то в випадку зрізання дерев житель столиці може зробити запит та поцікавитися, на яких підставах зносять, чи мають відповідний ордер, як варіант – можуть оскаржувати процес прийняття рішень.
Якщо дерева ріжуть, а ордер на ліквідацію не надають – слід телефонувати в поліцію, а також на гарячу лінію КМДА, вимагаючи таким чином припинити беззаконня.
Ще одним рішенням в випадку зрізання дерев є висадка нових. Хто буде цим займатися, ми запитали КО «Київзеленбуд». Проте там повідомили, що це не їхня робота. Як було вище сказано – підприємство висаджує дерева, кущі та клумби у парках та скверах. До вашого дому з саджанцями вони, нажаль, не приїдуть.
У столичному Департаменті житлово-комунальної інфраструктури про висадку дерев відповіли так:
«Громадяни мають право брати участь у здійсненні заходів благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць та на добровільних засадах здійснювати фінансування заходів з благоустрою території населеного пункту, мікрорайону, кварталу, вулиці або прибудинкової території за місцем проживання», – каже заступник директора – начальник управління житлово-комунальної політики Олександр Малихін.
Простими словами – бракує вам дерев, то садіть або давайте на них грошей. При чому дбати про озеленення можете хоч в себе під вікнами, хоч у парку та сквері. Окрім вас у вас під вікнами на місці зрізаного дерева молоде ніхто не посадить.
Раніше “ВК” розповідав, що жителі столиці можуть безкоштовно отримати саджанці дерев для посадки на прибудинкових територіях. Весняну акцію проводить Центр альтернативного озеленення Києва.