Ставки за автокредитами, кредитами для малого та середнього бізнесу, а також за іпотекою у другому півріччі за сприятливих економічних умов можуть повернутися до рівня 2024 року: очікується їхнє зниження в середньому на 1 в.п. — до 17–18%. Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку.
Банкір вважає, що в умовах економічного розвитку та зниження інфляції до 9% у річному вимірі Нацбанк може переглянути монетарну стратегію: не виключено, що до кінця року регулятор знизить облікову ставку, ставку за тримісячними депозитними сертифікатами та інші монетарні інструменти на 1–1,5 в.п.

Зниження облікової ставки до 14–14,5% дозволить змогу банкам активніше розвивати різноманітні кредитні програми — передусім кредити для малого та середнього бізнесу, іпотеку й автокредити, адже вартість залучених коштів під кредитні програми знизиться, — прогнозує банкір
Та додає: не виключено, що зниження ставки за тримісячними депозитними сертифікатами до 17,5–18%, на основі якої формується дохідність більшості депозитних програм, вплине на дохідність гривневих депозитів: ставки можуть знизитися в середньому на 1–1,5 в.п.
Що буде з курсом валют
Очільник Глобус Банку каже, що у другому півріччі ситуація на валютному ринку розвиватиметься відповідно до економічних реалій. Водночас він вважає, що наразі жодні курсові прогнози не здатні врахувати поточні воєнні та економічні обставини, як в Україні, так і світі, тому до прогнозування курсових показників основних валют слід ставитися з певною обережністю.
- По-перше, йдеться про курс євро, формування якого залежить від світових економічних та геополітичних процесів: митних “запалень”, спровокованих США, тимчасової “рятівної” втечі великих інвесторів із долара в євро та інші європейські валюти, ситуації на Близькому Сході з можливими наслідками для світового порядку тощо. Але, на думку експерта, “український” курс євро відповідає світовим торгам пари долар/євро.
- По-друге, у другому півріччі відбуватиметься формування бюджету з урахуванням темпів зростання економіки та очікуваних обсягів міжнародної фінансової підтримки, розмір якої у 2026 році наразі невідомий.
- По-третє, в проєкті державного бюджету буде закладено усереднений курс долара на 2026 рік, що певною мірою може стати орієнтиром для валютного ринку.
- По-четверте, на валютні курси тиснутиме глобальний чинник воєнної невизначеності.
- По-п’яте, важливою для формування курсових показників стане стратегія Нацбанку: очікується, що регулятор і надалі поєднуватиме елементи регулювання та вільного ринку.
Впродовж останніх місяців валютні тренди на світових ринках неодноразово змінювалися, — вважає Сергій Мамедов. Однак завдяки особливому валютному режиму в Україні ми не бачимо значних провалів чи стрімкого зростання курсу долара. Натомість курс євро залишатиметься співмірним зі світовою вартістю цієї валюти
За очікуваннями банкіра, до кінця року офіційний курс долара може сягнути позначки 43–44 грн. Тобто з липня по грудень офіційний курс долара може зрости в середньому на 2,5–5%. Водночас експерт виключає різкі зміни на валютному ринку.
Режим “керованої гнучкості” в умовах війни повністю себе виправдовує: на ринку відсутні хаотичні чи “аритмічні” коливання. Будь-яка курсова корекція відбувається поступово — без стрибків угору чи обвалів, — наголосив банкір. До того ж міжнародні валютні резерви дають змогу коригувати обсяг валютних інтервенцій, максимально врівноважуючи попит і пропозицію
Чому депозити та кредити видавати та отримувати буде вигідніше
Головними чинниками, що впливатимуть на розвиток банківської сфери у другому півріччі, стануть:
- очікуване зниження інфляції в річному вимірі до 9%;
економічне зростання — за підсумками 2025 року ВВП країни може збільшитися в середньому на 3%; - обсяг міжнародної фінансової підтримки — від початку повномасштабного вторгнення щорічна потреба України в зовнішній фінансовій допомозі оцінюється в $38–40 млрд.
У другому півріччі війну суспільство сприйматиме як більший виклик, ніж інфляцію чи ставки за кредитами. Адже від того, чи вдасться досягти принаймні короткострокового припинення вогню, залежать долі сотень тисяч військових і мільйонів наших громадян.
Саме тому будь-яка розмова про поступ банківської сфери має враховувати воєнні обставини — насамперед ефективний спротив ворожій армії та реальні, а не декларативні, зусилля для досягнення тривалого миру.
Водночас стійкість банків — це підмурок економічного розвитку й упевненості в майбутньому держави