Про захисника з позивним “Донбас” розповіли у 241 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
“Маю гіпертрофоване відчуття справедливості, не міг дозволити чужим людям забрати мою землю, улюблені місця. Ніхто не народився для війни. Я теж не народився в камуфляжі. “Косив” по молодості від стройової служби. А потім подорослішав і пожалкував про це – з “білим білетом” пішов у АТО і просився, щоб мене забрали”, – каже захисник.
За словами бійця, його баул вже був на поготові за пів року до початку вторгнення. 24 лютого він прийшов до ТЦК: хотів потрапити до своїх хлопців, але до них вже не зміг добратися, бо окупанти зайшли на Полтавщину.
“Все просто, на початок широкомасштабки у мене був шеврон колишнього мого батальйону. Часу вигадувати позивний не було. Усі хто бачили нашивку — ідентифікували як “Донбас”.Мотивувати хлопців зараз набагато важче ніж на початку вторгнення. Люди втомились, і фізично і морально… Все менше добровольців, більше мобілізованих. Нині у війську дуже не вистачає людей з високою мотивацією”, – каже “Донбас”, зазначаючи, що різниця між 2014-м та 2022-м роком колосальна.
Він переконаний, що ті, хто ухиляється від служби, та при цьому нічим не допомагає — не заслуговують поваги. Звісно, усіх чоловіків не заженеш до армії, говорить “Донбас”, він розуміє тих, у кого є поважні причини – сім’я, діти, інвалідність.
“Про майбутнє поки не хочу думати, складно буде повертатися. На разі не уявляю себе у костюмі. Але яким буде подальше моє цивільне життя – не готовий відповісти. Але є план, що після перемоги на півроку до океану, під пальми, на пісочок. І ще – помандрувати по світу. – зазначає захисник. – Будемо битися до самого кінця. Лише знищення на українській землі нашого багаторічного ворога та вихід на кордони 1991 року — це перемога!”.