Різдвяні вечорниці розпочнуться 26 грудня о 16:00.
“Запрошуємо Вас на різдвяні вечорниці до Муніципальної галереї мистецтв (Рейгана 6). Вхід вільний”, – зазначають організатори.
Співатиме гурт “Воля” та дует “Берегині української пісні”.
Як колядували наші предки:
Про традиції колядування пише Володимир Борисенко у книзі “Традиції та життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців”.
До колядувань з відвідинами домівок було прийнято готуватися, збиратися разом та проводити “репетиції”, щоб колядувати правильно. Спершу йшли колядувати діти, а потім і дорослі. Групи дівчат і хлопців, зазвичай, ходили окремо. У кожній групі був ватажок.
Після колядування господаря оселі вітали з Різдвом. Колядники також використовували “індивідуальний підхід” до кожного члена родина: чоловіка, жінки, парубка та дівчини.
Особливості регіону також мали значення. Наприклад, на Житомирщині, де було розвинуте бджолярство, пасічників, або “медових господарів” вітали особливо.
Добрий вечуор, святий вечуор.
Вийди, дядьку, та поглянь, дядьку,
Що у твоїм саду шуміт та гуде.
Пчолина матка йде та ройка веде.
“Візит делегації бджіл” приносив господарю добрі вісті: одруження дочки і сина та здоров’я.
Дуже важливу роль під час колядування та щедрування грали костюми колядувальників та ігри. Тобто, це була така собі маленька вистава.
У ХVIII-ХІХ сторіччі в Україні, особливо на заході, набув поширення вертеп – пересувний театр, який виступав на ярмарках та будинках заможних людей. Головною темою вистав була біблійна тематика, зокрема народження Христа. Також розігрували і побутові сцени, в яких персонажами виступали Запорожець, Москаль, Турок, Піп тощо.
Одна з найвідоміших українських колядок “Добрий вечір тобі, пане господарю”, у якій описується весь цикл зимових християнських свят.
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
В українських колядках часто відтворювали історичні обставини, а у часи СРСР, коли забороняли Різдво, обрядові пісні були проявом протесту.
Колядка “Сумний святий вечір в 46-му” році була написана поетом-підпільником Михайлом Дяченком-“Боєславом”.
Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
Сіли до вечері мати з діточками,
Замість мали вечеряти – вмилися сльозами.
“ВК” писав, що з кожним роком фільми про Різдво українського виробництва постають все кращої якості – сучасна обробка, 3D-технології, поєднання анімації та досягнень штучного інтелекту. Що варто переглянути у свята у новій добірці “Великого Києва”. Цього разу Made in Ukraine.